Янів Софія
Учасники проектів Вікімедіа
Article Images
Софія Янів (Мойсейович) (псевдо «Мошко», «Смерека») (17 листопада 1908, Львів — 20 жовтня 2006, Франція) — українська громадсько-політична і культурна діячка, вчений, педагог (також у діаспорі). Дружина Володимира Яніва. Член-кореспондент НТШ, почесний доктор УВУ.
| Софія Янів (Мойсейович) | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 17 листопада 1908 м. Львів, .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Смерть | 20 жовтня 2006 (97 років) м. Сарсель,  Франція |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |  ОУН |
| Війни / битви | Друга Світова війна |
| Командування | |
| референт жіноцтва Крайова Екзекутива ОУН | |
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Янів.
Народилась у 1908 році, в сім'ї львівського адвоката Осипа Мойсейовича[1].
Вступила до Пласту, в курінь «Ті, що греблі рвуть», де була виховницею і курінною.
Навчалася в Академії фізичного виховання імені Юзефа Пілсудського у Варшаві, яку закінчила в 1933 році. Працювала спільно із Ярославом Раком редактором спортивно-ідеологічного органу Українського спортового союзу «Готові» (1934–1935).[2]
З 1927 року член УВО, згодом ОУН і член її Крайової Екзекутиви на Західно Українських Землях (1934–1935), де обійняла посаду референта жіноцтва.[3]
В'язень польських тюрем, вперше заарештована в листопаді 1928 року за участь в демонстрації на відзначення 10-річчя заснування ЗУНР.[4] Пізніше опікун політичних в'язнів у Польщі і Генеральній Губернії (1939–1942).
З 1947 р. у Мюнхені співробітниця НТШ (Інституту Українських Національних Дослідів), референтка юначок при булаві пластунок у Німеччині (1947–1949). Член редакційної колеґії перших двох томів Енциклопедії Українознавства та її незмінний науковий секретар[1] (з 1947 р.): координатор праці, редактор і співредактор зокрема культурологічних відділів (також в АЕУ 2, тт. 1 — 2); автор статей і нотаток.
Співорганізатор Музею Українського Католицького Університету в Римі і його перший директор[1] (1963–1972).
Залишок життя прожила у будівлі НТШ, м. Сарсель, Франція[1]. Померла у 2006 році; відспівана у соборі святого Володимира Великого, похована поруч із чоловіком, Володимиром[1].
- ↑ а б в г д Марусик, Т.П. (20 жовтня 2006). Відійшла у вічність Софія Янів (1908-2006). radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ Наш герой – Рак Ярослав «Мотрик» (автор: Кахнич Іван)
- ↑ Петро Мірчук. Нарис Історії ОУН (Перший том: 1920-1939)
- ↑ Богдан Галайко. Масові заходи УВО та участь у них молодих осіб
- Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.