Івано-Франківський меморіальний сквер

Івано-Франківський меморіальний сквер — сквер у місті Івано-Франківську, Україна, має статус пам'ятки державного значення.

Івано-Франківський меморіальний сквер
Центральний вхід до Івано-Франківського меморіального скверу, травень 2010
Інформація про цвинтар
48°55′01″ пн. ш. 24°42′00″ сх. д.H G O
Країна	Україна і  СРСР
Розташування	Івано-Франківськ
Відкрито	1982
Статус	меморіал і сквер
Кількість поховань	25
Івано-Франківський меморіальний сквер Івано-Франківський меморіальний сквер (Івано-Франківська область)
Івано-Франківський меморіальний сквер у Вікісховищі

Облаштований на території зруйнованого за радянської влади міського цвинтаря поблизу вулиці Сапіжинської (нині — Незалежності), відомого також як Станиславівський некрополь, Станіславський некрополь, де було поховано понад 10 000 осіб.

Вхід до скверу розташовується між нинішніми готелем «Надія» та обласним музично-драматичним театром імені Івана-Франка. Праворуч від входу була німецька євангельська церква (1883), яку за радянських часів перетворили на спортзал, а пізніше повністю зруйнували. Навпроти розташовувалася спеціальна майстерня, де виробляли унікальні, не подібні між собою надгробні скульптури та гробівці. Тут працювали станиславівські, львівські, віденські майстри — Ян Бембнович, Маріан Антоняк, Юліан Марковський, Антон Шімзер. Але, на жаль, їхні роботи з часом були знищені та безповоротно втрачені.

На початку 1980-х років старий некрополь міста був зруйнований майже повністю. Ймовірною причиною знищення могил у той час могло бути поховання 143 січових стрільців, а також учасників «польського» повстання 1831 р. та Січневого повстання (1863–1864 рр.). Після цього цвинтар закрили й перетворили його на сквер.

У 1982 році реконструювали сквер на меморіальний, — реставрували вцілілі могили, встановлені меморіальні дошки.

Повторна реконструкція меморіального скверу відбулася у 2002, під час якої на його території звели капличку Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ.

• Бачинський Лев Васильович — український громадсько-політичний діяч, комісар Станиславівського повіту ЗУНР, віце-президент Національної Ради ЗУНР;
• Мелітон Бучинський — український правник, фольклорист і громадсько-культурний діяч;
• Михайло Мочульський — літературознавець;
• Денис Січинський — композитор, диригент;
• Євген Желехівський — професор та український мовознавець;
• Маврицій Гославський — польський поет і повстанець;
• Кароль Свідзінський — польський поет та учасник Паризької Комуни;
• Зиґмунт Мрочковський — лікар міського шпиталю;
• Хмеленко Григорій — хорунжий Армії УНР;
• Іван Мандичевський — адвокат, громадський діяч;
• Сабат Микола — український педагог, класичний філолог;
• Йосифа Дзвонковська — друге кохання Івана Франка, якій він присвятив 10 віршів, два з яких написані польською мовою.
• Яхно Іван — український педагог, природознавець.

• Юрій Баран — майор Збройних Сил України, учасник Війни на сході України. Лицар ордена «Богдана Хмельницького» III ступеня.
• Петро Безпалько — старший лейтенант МВС України, учасник Війни на сході України. Кавалер ордена «За мужність» I ступеня.
• Василь Семанюк — старший лейтенант МВС України, учасник Війни на сході України. Кавалер ордена «За мужність» I ступеня.
• Володимир Шарабуряк — старший прапорщик МВС України, учасник Війни на сході України. Кавалер ордена «За мужність» I ступеня.
• Михайло Шемегінський-Нестерук — старший сержант МВС України, учасник Війни на сході України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.

• Гурик Роман Ігорович — Герой України, один із Небесної сотні.

• nashemisto.if.ua [Архівовано 13 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Меморіальний сквер віртуальний 3D тур 3dmaps.com.ua
• Івано-Франківський меморіальний сквер. Список похованих УССів / Журнал «Літопис Червоної Калини».— Ч. 3 від грудня 1929 року.— С. 11-13 [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.].