Андрієнко Григорій Юхимович


Учасники проектів Вікімедіа

Article Images

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Андрієнко.

Григо́рій Юхи́мович Андріє́нко (25 березня 1907 р., Крюків — 6 липня 2000 р.) — учасник відбудови Кременчука, «Почесний громадянин міста Кременчук».

Андрієнко Григорій Юхимович
Народився25 березня 1907
Крюків
Помер6 липня 2000 (93 роки)
НагородиОрден Червоної Зірки (1944), Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани», звання «Почесний громадянин міста Кременчука»

Андрієнко Григорій Юхимович народився 25 березня 1907 року в Крюкові в родині робітника вагонних майстерень.

Після закінчення семирічної школи навчався у школі ФЗУ (фабрично-заводського учнівства) при вагонобудівному заводі.

Під час проходження військової служби закінчив школу червоних командирів. Після звільнення в запас здобув освіту в Московському енергетичному інституті.

Повернувся у Крюків на КВБЗ, очолив школу ФЗУ, курси майстрів соціалістичної праці. Працював помічником директора з кадрів і побуту, начальником електродно-метизного цеху.

У липні 1941 року брав участь у формуванні Кременчуцької дивізії народного ополчення, зі зброєю в руках захищав рідне місто від нацистських окупантів у складі протитанкової батареї 3-го Крюківського полку.

Був евакуйований разом із заводом у м. Перм, де завод налагодив випуск фугасних авіаційних бомб, працював начальником ковальсько-пресового цеху. За ініціативою Григорія Юхимовича на заводі був організований хор, який проводив концерти української пісні для робітників заводу та  мешканців Пермі.

Після звільнення Крюкова від гітлерівців у грудні 1943 повернувся до Кременчука, де керував відбудовою КВБЗ. У 1944 р. завод уже виконав перше завдання — відправив для бійців на фронт пічки-буржуйки та нари для госпіталів.

У 1944 р. був обраний секретарем парткому заводу, в 1954 — другим секретарем Кременчуцького міськкому компартії по промисловості, будівництву і транспорту. В 1963 р. повернувся на виробництво, де очолив бюро технічної інформації.

Обирався депутатом міської ради декількох скликань.

Помер 6 липня 2000 року.

  • Осташко О. І. Почесні громадяни міста Кременчука [Текст] / А. М. Лукашова, О. П. Шаблій, О. І. Осташко. ─ Кременчук: Кременчук, 2003. ─ 418 с. : іл.