Бахмані


Учасники проектів Вікімедіа

Article Images

Бахмані — перша мусульманська держава на півдні Індії. Заснована 1347 року на заході Декану раджами, повсталими проти Делійського султанату. Після розпаду держави Бахманідів у 1518-25 роках на її місці утворилися султанати Біджапур (династія Аділ-шахів), Берар (династія Імад-шахів), Ахмеднагар (династія Нізам-шахів), Бідар (династія Барід-шахів) і Голконда (династія Кутб-шахів)).

На чолі держави стояли султани з династії Бахманідів, що правили з міста Гулбарга. 1429 року столицю перенесли до Бідара. На південь від річки Крішна знаходилась Віджаянагарська імперія, з якою протягом всієї своєї історії султанат вів запеклу боротьбу.

На початку 1470-х років Бахманідську державу та її головні центри (Бідар і Голконду) з торговими цілями об'їхав тверський купець Афанасій Нікітін. Про його подорожі розповідається в «Ходінні за три моря». В цей час держава досягла нового піднесення завдяки діяльності першого міністра Махмуда Гавана.

  1. Ansari, 1988, с. 494—499.
  2. Farooqui Salma Ahmed (2011). A Comprehensive History of Medieval India: From Twelfth to the Mid-Eighteenth Century. Dorling Kindersley Pvt. Ltd. ISBN 9788131732021. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
  3. Rā Kulakarṇī, A.; Nayeem, M. A.; De Souza, Teotonio R. (1996). Medieval Deccan History: Mediaeval Deccan History: Commemoration Volume in Honour of Purshottam Mahadeo Joshi. с. 40. ISBN 9788171545797. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
  • Ansari, N. H. (1988). Bahmanid dynasty. Encyclopaedia Iranica, Vol. III, Fasc. 5. с. 494—499. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.