Бертран Таверньє

Бертра́н Таверньє́ (фр. Bertrand Tavernier; 25 квітня 1941, Ліон, Франція — 25 березня 2021) — французький кінорежисер, сценарист, продюсер і актор^[6].

Бертран Таверньє
Bertrand Tavernier
Бертран Таверньє у 2010 році.
Дата народження	25 квітня 1941 (83 роки)
Місце народження	Ліон, Франція
Дата смерті	25 березня 2021[1][2][3] (79 років)
Місце смерті	Сент-Максім[4][2]
Поховання	Q110358187?[5]
Громадянство	Франція
Професія	режисер, сценарист, продюсер, актор
Alma mater	ліцей Генріха IV
Діти	Nils Tavernierd і Tiffany Tavernierd
IMDb	ID 0851724
Нагороди та премії
приз Луї Деллюка (1973) Премія «Сезар» за найкращий оригінальний або адаптований сценарій (1976) премія «Сезар» за найкращу режисуру (1976) Премія «Сезар» за найкращий оригінальний або адаптований сценарій (1977) National Board of Review Award for Best Foreign Language Filmd (1984) Приз за найкращу режисуру (1984) премія «Сезар» за найкращий адаптований сценарій (1985) премія БАФТА за найкращий неангломовний фільм (1990) Los Angeles Film Critics Association Award for Best Foreign Language Filmd (1990) премія «Сезар» за найкращу режисуру (1997) European Film Academy Special Jury Awardd (1989) Срібний ведмідь — Гран-прі журі (1974) Jean-Le-Duc awardd
Бертран Таверньє у Вікісховищі

Бертран Таверньє народився 25 квітня 1941 року у Ліоні у сім'ї письменника й есеїста Рене Таверньє. Вивчав юриспруденцію, займався кінокритикою.^[7] Закінчив Ліцей Генріха IV та навчався в Інституті кінематографічних досліджень кінематографа (IDHEC, зараз La femis) разом з Фолькером Шльондорфом. Працював асистентом режисера у Жана-П'єра Мельвіля і пресс-агентом; писав сценарії, знімав короткометражні стрічки (новела «Поцілунок Юди», 1963, у фільмі «Поцілунки» (1965) і новела «Гра випадку» у фільмі «Удача і любов» (1964).

У 1973 році зняв свій перший повнометражний фільм за романом Ж. Сіменона «Годинникар із Сен-Поля», за що отримав премію Луї Деллюка.

У 1975 році поставив історичний фільм «Нехай розпочнеться свято», який став першою роботою режисера, яка була номінована на Премію Сезар та здобла перемогу одразу в двох категоріях — за найкращу режисерську роботу та найкращий оригінальний сценарій.^[8]

Найбільшим успіхом Таверньє вважається фільм про джаз «Близько півночі» («Опівнічний джаз») 1986 року з Декстером Гордоном в головній ролі на музику Гербі Генкока. Стрічка отримала низку кінопремій та номінацій, серед яких премія за найкращий фільм Венеційського кінофестивалю.

У 1995 році кримінальна драма Бертрана Таверньє «Приманка» отримала «Золотого ведмедя» 45-го Берлінського кінофестивалю.^[9]

З 1965 по 1980 роки був одружений з Брітін Коло О'Хаген. Має доньку Тіффані та сина Нільса (нар. 1 вересня 1965), що також став режисером і актором.

Режисер

У 2018 підтримав звернення Асоціації режисерів Франції на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[11]

• М.М. Черненко (составитель). Бертран Таверье // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 149-150. — ISBN 5-85646-077-4.