Боровий Василь Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боровий.

Васи́ль Іва́нович Борови́й (27 вересня 1923, Харків — 13 листопада 2014, Харків) — український поет. Жертва Сталінських репресій. Член Національної спілки письменників України з 1990 року.

Боровий Василь Іванович
Народився	27 вересня 1923 Харків, Українська СРР, СРСР
Помер	13 листопада 2014 (91 рік) Харків, Україна
Країна	Українська Радянська Соціалістична Республіка  Україна
Діяльність	поет, перекладач
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди	Літературна премія імені Василя Мисика (1995) Літературна премія імені Павла Тичини (1996)

Народився 27 вересня 1923 р. у Харкові. Освіта середня.

У 1947 р. був заарештований «за антирадянську агітацію та буржуазний націоналізм». Десятирічне покарання (фактично п'ятирічне) відбував на Крайній Півночі Росії, у метанових шахтах Каєркана.

У Спілці українських письменників з 1965 року. У 1973 р. його було виключено з лав СПУ (у 1990 р. поновлено), після чого друкувався в періодиці під іменем В. Рибальченко.

Автор поетичних збірок «Березнева земля», «Розмова з флейтою», «Жито — життя», «Зелений парус літа», «Багряне серце землі», «Полинова сага», «Святогори», «Монолог для Кассандри», «Червоне сонце Каєркана», книжки публіцистики «В аркані Каєркана». Лауреат літературних премій імені В. Мисика та імені Павла Тичини, а також Фундації Воляників-Швабінських Українського вільного університету в Нью-Йорку (США).

• Василь Боровий: «Мене благословив до друку Свідзінський»