Бітюков Борис Валентинович


Учасники проектів Вікімедіа

Article Images

Бітюков Борис Валентинович ( 25 квітня 1921 — 15 січня 2002) — радянський актор театру і кіно, лауреат Сталінської премії (1951).

Борис Валентинович Бітюков
Народився25 квітня 1921
Орша
Помер15 січня 2002 (80 років)
Москва
ПохованняВостряковський цвинтар
ГромадянствоСРСР СРСР→Росія Росія
Діяльністьактор
Роки діяльності1946 — 1991
IMDbnm0084595
Нагороди та премії

орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За відвагу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія

Народився 25 квітня 1921 року в місті Орша Вітебської губернії РРФСР (нині Вітебська область, Білорусь).

Акторську кар'єру розпочав у 1937 році актором допоміжного складу трупи Московського камерного театру у Олександра Таірова.

У 1939 році вступив до Московського гідромеліоративного інституту, проте у тому ж році був призваний до лав РСЧА Радянським РВК міста Москви.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Війну розпочав на Західному фронті командиром відділення 243-ї стрілецької дивізії. Брав участь у боях під Ржевом, Сичовкою, Мценськом, був поранений. Після одужання воював повітряним стрільцем 17-го штурмового авіаційного полку, під час повітряного бою був вдруге поранений. Закінчив війну диспетчером управління 229-го авіаційного транспортного полку особливого призначення 4-ї авіаційної дивізії особливого призначення[1].

З 1946 по 1991 роки — актор Театра-студії кіноактора. У кіно дебютував у 1948 році у фільмі «Молода гвардія», де зіграв роль Івана Земнухова.

Помер 15 січня 2002 року в Москві, похований на Востряковському цвинтарі.

У 1951 році за роль Неждановського у фільмі «Жуковський» удостоєний Сталінської премії 2-го ступеня.

Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (06.04.1985), медаллю «За відвагу» (06.11.1947) та іншими медалями.

  • 1948 — Молода гвардія — Іван Земнухов
  • 1950 — Жуковський — Сергій Сергійович Неждановський, учень Жуковського
  • 1950 — Кавалер Золотої Зірки — Віктор Грачов, інженер-будівельник
  • 1952 — Служу Радянському Союзу — командир
  • 1953 — Випадок в тайзі — Андрій Павлович Сазонов, молодий вчений-зоолог
  • 1953 — Чук і Гек — член геологорозвідницької експедиції (у титрах немає)
  • 1954 — Велика родина — Костя Журбін
  • 1955 — У квадраті 45 — Борис Валентинович Яковлєв, майор контррозвідки
  • 1955 — Дорога — диригент і скрипаль
  • 1955 — Мати — робітник-підпільник
  • 1956 — Справа № 306 — Михайло Дмитрович Мозарін, капітан міліції
  • 1957 — Неповторна весна — офіцер КПП
  • 1958 — Рибалки Аралу — інженер Олександр Бутаков, поручик Григорій Бутаков
  • 1959 — Спрага — Олексієнко, капітан-лейтенант
  • 1959 — Яша Топорков
  • 1962 — Вулиця молодшого сина — Зябрєв
  • 1963 — Живі і мертві — полковник
  • 1963 — Ім'ям революції — Малінін
  • 1963 — Коротке літо у горах — Селівон, представник прокурорського нагляду
  • 1963 — Я крокую по Москві — Петрович, батько Олени
  • 1965 — Надзвичайне доручення — Щекутьєв, прапорщик
  • 1966 — Тонкою кригою — капітан Решетов
  • 1966 — Сказка про царя Салтана — корабельник і боярин
  • 1967 — Доктор Віра — епізод
  • 1969 — Вибух після опівночі — прапорщик
  • 1970 — Постріл на кордоні — полковник Козирєв
  • 1970 — На далекій точці — підполковник Шорохов
  • 1971 — Літо рядового Дєдова — майор
  • 1971 — Синє небо — батько Ніни Бєлової
  • 1973 — За годину до світанку — поручик Котіков
  • 1973 — І на Тихому океані… — білогвардійський офіцер
  • 1974 — Єдина дорога | Okovani soferi (СРСР — Югославія) — Альтенбауер
  • 1974 — Небо зі мною — полковник
  • 1974 — Ходіння по мукам — батько Марусі
  • 1976 — Повість про невідомого актора — Лузанов
  • 1977 — Свідоцтво про бідність — директор годинникового заводу
  • 1978 — Хлопчаки — працівник виконкому
  • 1981 — Вони були акторами — Ганс Францевич Фріке
  • 1982 — Гонки по вертикалі — «Шаман»
  • 1985 — Від зарплати до зарплати — Петро Грубін, фабричний майстер
  • 1988 — Осінь, Чертанове… — чоловік на похоронах