Волноваський район
Учасники проектів Вікімедіа
Article Images
Волноваський район
район в Донецькій області (утворений в 2020 році)
Волноваський район (Волноващина)[4] — район в Україні, у південно-західній частині Донецької області і межує з Дніпропетровською і Запорізькою областями та був утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Волноваха.
| Волноваський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Донецька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Донецька область | ||||
| Код КАТОТТГ: | UA14040000000098211 | ||||
| Утворений: | 19 липня 2020 року | ||||
| Населення: | 146 тис. осіб[1] | ||||
| Площа: | 4457.4[2] км² | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Волноваха | ||||
| Громади: | 8 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова РДА: | Бакаєв Юрій Олексійович[3] | ||||
| Вебсторінка: | Волноваська районна рада | ||||
| Адреса: | 85700, Донецька обл., Волноваський р-н, м. Волноваха, вул. 1 Травня, 1 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Ця стаття про сучасний Волноваський район, утворений у 2020 році. Про колишній район, який існував у 1923—2020 роках, див. Волноваський район (1923—2020).
До складу району входять 8 територіальних громад.
Волноваський район, адміністративним центром якого було місто Волноваха, розташовувався у степовій зоні на південному заході Донецької області.
За територією та чисельністю населення район був одним з найбільших сільськогосподарських районів не тільки в області, але і в Україні.
У районі є поклади корисних копалин (граніт, каолін, глина, пісок, щебінь), які створюють всі умови для розвитку промисловості, виробництва будівельних матеріалів. Відкриті і розвідуються родовища: залізних руд, золота, срібла, алмазів, ніобію, танталу, цирконію, вольфраму, молібдену, свинцю, цинку, літію, титану, ванадію, берилію, рідкоземельних елементів (церію, лантану, ітрію тощо), фосфоритів, вермикуліту, алюмінієвої, каолінової, карбонатно-магнезіальної полевошпатової, камнесамоцвітної і декоративно-облицювальної сировини.
Волноваський район утворено 19 липня 2020 року згідно із Постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року в рамках Адміністративно-територіальної реформи в Україні. До його складу увійшли: Волноваська, Вугледарська міські, Великоновосілківська, Мирненська, Ольгинська селищні, Комарська, Старомлинівська і Хлібодарівська сільська територіальні громади[5]. Перші вибори Волноваської районної ради відбулися 25 жовтня 2020 року[6].
Раніше територія району входила до складу ліквідованих в той же час колишніх північної та центральної частини Волноваського (1923—2020), Великоновосілківського, південної частини Мар'їнського районів та міста обласного підпорядкування Вугледара (з територією міської ради) Донецької області[5].
- ↑ Нові райони: карти + склад. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 серпня 2020.
- ↑ https://decentralization.gov.ua/newrayons/1315
- ↑ Розпорядження Президента України від 7 вересня 2022 року № 168/2022-рп «Про призначення Ю. Бакаєва головою Волноваської районної державної адміністрації Донецької області»
- ↑ Бондар, Б. М.; Трифонова, Н. В. (1 лютого 2006). Волноваський район (Ukrainian) . Т. 5. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Центральна виборча комісія. Місцеві вибори 2020. Територіальні виборчі комісії. Перелік виборчих комісій. Донецька область. Волноваська районна територіальна виборча комісія Донецької області. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 2 грудня 2020.
- Офіційний сайт Волноваської районної ради [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Волноваха — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [Архівовано 15 серпня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)