Вулиця Микулинецька (Тернопіль)

Вулиця Микулинецька — одна з головних магістральних вулиць Тернополя та одна з найдовших вулиць міста — 4,2 км.

Микулинецька Тернопіль
Початок вулиці Микулинецької
Місцевість	Оболоня, Березовиця
Колишні назви
Микулинецька, Буковинська дорога, Микулинецька, Генерала Людникова
австрійського періоду (українською)	Микулинецька, Буковинська дорога
радянського періоду (українською)	Микулинецька, Генерала Людникова
Загальні відомості
Протяжність	4200 м.
Координати початку	49°32′35″ пн. ш. 25°36′13″ сх. д. / 49.54306° пн. ш. 25.60361° сх. д.
Координати кінця	49°30′24″ пн. ш. 25°36′32″ сх. д. / 49.50667° пн. ш. 25.60889° сх. д.
поштові індекси	46005, 46008[1]
Транспорт
Автобуси	31
Тролейбуси	8
Маршрутні таксі	5, 5А, 8, 18
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки	римо-католицька каплиця
Поштові відділення	ВПЗ № 5 (вул. Микулинецька, 116В), ВПЗ № 8 (вул. Торговиця, 28)[1]
Підприємства	«Тернопільгаз», «Ватра»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у
Мапа
Вулиця Микулинецька у Вікісховищі

Починається від розгалуження вулиць «Рогатка» на «Оболоні», далі без різких поворотів прямує на південь через мікрорайон «Березовицю» і закінчується на межі міста. Продовжується вулицею Микулинецькою у Великій Березовиці.

Майже від початку вулиці розпочинається підйом, який закінчується навпроти вхідної брами на Микулинецький цвинтар, далі похил вулиці йде до роздоріжжя з автошляхом E50 і підйом до «Ватри», від якої знову поступовий похил до авторинку, далі аж до кінця вулиці — рівень вулиці майже незмінний.

Вулиця Микулинецька перетинається з автошляхом E50 та з місця перетину є частиною автошляхів E85 і М19.

Лівобічні: Подільська, пров. Микулинецький, І. Гавдиди, В. Ярмуша, Академіка Студинського, Козацька, Никифора Гірняка.

Правобічні: Садова, Є. Гребінки, Чернівецька, Микулинецька-бічна.

Вулиця Микулинецька розпочинається вже за рогаткою, веде до тернопільського цвинтаря, закладеного у 1840 році. Тоді це було місце вічного спочинку тернополян, вже за міською межею. У 1864 році на цвинтарі виросла гарна простора капличка. Фундаторами її були єзуїти. Однак потім вона перейшла у розпорядження тернопільського римо-католицького пароха.

Навпроти християнського цвинтаря видніється єврейське кладовище, як його називали у Галичині, — окописько. За роки більшовицької влади майже повністю зруйноване, хоча там поховано багато тих, ким гордилась тернопільська єврейська громада, і не лише вона. Як свідчать старожили, тут, ближче до Дорошівки, були поховані жертви голокосту — євреї та військовополонені.^[2]

Пам'ятка архітектури місцевого значення: римо-католицька каплиця (XIX ст., охоронний номер 1917).

Пам'ятки історії місцевого значення: Єврейське кладовище (охоронний номер 1692), Микулинецький цвинтар із численними давніми та сучасними похованнями і художніми надгробками.

• «Тернопільгаз»;
• виробниче підприємство «Ватра»;
• авто- і пташиний ринок;
• промислові підприємства, автозаправні станції, станції технічного обслуговування автомобілів;
• раніше існував цукровий завод, та інші.

Вулиця є однією з найінтенсивніших магістралей міста. Тут курсують маршрутні таксі № 5, 5А, 8, 18, комунальний автобус № 31, тролейбус № 8, і всі приміські та міжміські автобуси південного напрямку.

• Тернопіль. Атлас міста. 1:12 000. — Картографія. — 48 с. — ISBN 978-966-475-342-2.

• Автоматизована система управління відображенням муніципальних даних
• Транспорт Тернополя [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]