Дворкіс Дмитро Володимирович

Дмитро́ Володи́мирович Дво́ркіс (*28 січня 1945, Каттакурган) — міський голова Вінниці (1992–2000), голова Вінницької обласної державної адміністрації (1999), народний депутат України ІІІ скликання. Почесний громадянин Вінниці.

Дворкіс Дмитро Володимирович
Народився	28 січня 1945 (79 років) Каттакурган
Країна	СРСР  Україна
Національність	єврей
Діяльність	політик
Alma mater	Київський національний університет будівництва і архітектури
Членство	Верховна Рада України III скликання
Посада	народний депутат України[1]
Партія	Всеукраїнське об'єднання «Громада»
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах

Народився 28 січня 1945 року в місті Каттакурган, Узбецька РСР.

Закінчив у 1976 році Київський інженерно-будівельний інститут.

Працюючи за фахом, пройшов шлях від робітника до генерального директора обласного виробничого об'єднання^{[якого?]}. Вся трудова діяльність проходить на будівельних майданчиках Вінниччини^{[уточнити]}.

З 1980 по 1984 рік очолює будівельне управління при УВС Вінницького облвиконкому, до 1991 року працює начальником управління РВО «Укрліфт».

1991—1992 рр. — генеральний директор концерну «Вінницькбудматеріали».

3 травня 1992 року — обраний головою Вінницької міської ради.

1994, 1998 рр. — територіальна громада м. Вінниці обирає його міським головою.

З липня по листопад 1999 року — голова Вінницької обласної державної адміністрації.

З березня 1998 по квітень 2002 — Народний депутат України 3-го скликання, обраний за списками партії «Громада», потім перейшов у фракцію СДПУ(о). Тривалий час незаконно суміщав посади у виконавчій і законодавчій владі.

У листопаді 1999 року у Вінниці невідомий розстріляв службовий автомобіль Дворкіса, що на той момент він був мером Вінниці й депутатом Верховної Ради. Тоді Дворкіс був госпіталізований з 3 кульовими пораненнями в шию, а його водій загинув на місці.

2002 та 2006 брав участь у виборах міського голови Вінниці, але програв відповідно О. Домбровському і В. Гройсману, посівши другі місця.

В 1999 році — заснував благодійний фонд «За відродження нації», як президент цього фонду опікувався проблемами соціально вразливих верств населення.

З квітня 2005 року — президент компанії «Укрпромексім».

За діяльність та активну громадянську позицію отримав нагороди та звання:

• ордени «За заслуги» ІІІ ступеня,
• «Слава за вірність Вітчизні» ІІІ ступеня,
• «Святого князя Володимира» ІІ ступеня,
• медаль «За громадянську мужність";

• Лауреат премії імені Володимира (Зеєва) Жаботинського «За міжнародне порозуміння»;
• почесний громадянин міста Вінниці.

• Міські голови Вінниці
• Керівники Вінницької області

• Політична еліта українських регіонів [Архівовано 13 липня 2005 у Wayback Machine.]