Дебальцеве (станція)


Учасники проектів Вікімедіа

Article Images

Дебальцеве (станція)

залізнична станція Донецької дирекції Донецької залізниці

Деба́льцеве — позакласна вузлова сортувальна станція Донецької дирекції Донецької залізниці. Розташована в однойменному місті Донецької області.

Станція Дебальцеве

Дебальцеве — Родакове
Дебальцеве — Вуглегірськ
Дебальцеве — Красна Могила
Дебальцеве — Депрерадівка
Дебальцеве — Попасна
Донецька залізниця
Донецька дирекція
м. Дебальцеве

48°20′09″ пн. ш. 38°24′16″ сх. д. / 48.33583° пн. ш. 38.40444° сх. д.Координати: 48°20′09″ пн. ш. 38°24′16″ сх. д. / 48.33583° пн. ш. 38.40444° сх. д.
Дата відкриття 1 грудня
Рік відкриття 1878 (146 років)
Тип вузлова, сортувальна
Платформ 3
Тип платформ(и) бічна та 2 острівні
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 832
Відстань до Луганська, км 76
Відстань до Іловайська, км 97
Відстань до Микитівки, км 38
Код станції 500202 ?
Код «Експрес-3» 2214210 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Камера схову Оформлення багажу
Супутні послуги Кафе Аптека Таксофон Таксі
Мапа

Дебальцеве. Карта розташування: Донецька область

Дебальцеве

Дебальцеве

Дебальцеве на Вікісховищі
Дільниця Дебальцеве — Луганськ
 Вуглегірськ 
0 Дебальцеве

 Попасна 
3 пл. №1
3,1 пл. №3
Дебальцеве-Сортувальна

5 пл. №5 Чорнухине 
5,9 пл. №6

 Попасна 
 Чорнухине 

8 Депрерадівка

11 12 км

12 Баронська

14 14 км

16 16 км

20 Мануїлівка

26
0
Кипуча

М30
6 Овраги

34 Комунарськ

41 Церковний

47 Слов'яносербськ

50 Лотикове
 Сіверськ 

56 Родакове

 Ізварине 

61 61 км

65 Мілова
р. Біла

68 Олександрівка
ГЗФ «Луганська»

Н21

71 Технікум

73 Ім. Кашпарова М.А.

74 РЕП
р. Вільхівка
 Бразоль 

76 Луганськ

 Кіндрашівська 
Дільниця Горлівка — Дебальцеве
 Костянтинівка – Бахмут 
5,5 Микитівка
 Попасна 
 Іловайськ 

0 Горлівка
Мікрорайон Сонячний

5,8 6 км

8,9 Байрак

14,5 15 км

 Світлодарське 

 Ясинувата 

19,6 Вуглегірськ

21,8 1067 км

26,4 Булавин

27,7 Абрикосовий

М03

31,5 Дебальцеве
 Попасна 

 Іловайськ  Луганськ 
Дільниця Дебальцеве — Попасна
 Лисичанськ 
 Микитівка 
990,5 Попасна
997,3 Садовий
999 Возгір'я
1002 Чутівка
Т 1316
1003 Гірницький
1005,6 Мар'ївка
1009,8 1010 км
1010,8 Голубівка
1015,6 Первомайськ
р. Лугань
Н32
1019,6 Теплогірськ
1025,6 Картанаш
1029,9 Стаханів
1034 Лазурна
1036 Сабівка
1038,8 Ломуватка
1042,5 1043 км
1045,8 1046 км
1048,8 Імені Крючкова О.М.
Кільцевий
1051,9 Стрілочний
Луганська область
Донецька область
1054,1 Метеорологічний

1055,8 Колісний
 Родакове – Торез 
1057,2 Дебальцеве
 Горлівка 
Дільниця Дебальцеве — Іловайськ
 Вуглегірськ 
0 Дебальцеве
 Попасна 

3 пл. №1

5 пл. №2
 Родакове 

6,8 Чорнухине
 Штерівка 

М03

Луганська область
Донецька область

7,4
0
Рідкодуб

 5 Мисливський
9 Нікішине

11 Нікішине

14,8
0
Кумшацький

 7 7 км
14 Новий Юнком
Т 0507
22 Бункерна

19,5 20 км

24,8 Розсипна

30,3 Пелагіївський

32,3
0
33 км
6 Дронове-ВРП
9 9 км
12 Мочалинський
 7 Воскресенська
Н21
17 Софіно-Брідська
21 21 км
Т 0522
25 Безчинська

37 Торез

43,8 Постникове
р. Орлівка

48 48 км

52 Сердите

58,1 Сороче

61 Зуївський

65,4 Орлова Слобода

Н21

67,7 68 км
р. Кринка

70,8 71 км

73 Скосирська
балка Харцизька

77,6 78 км

80,5 Німчине
 Микитівка 

85,9 Іловайськ
 Ларине 

 Таганрог I 
Дільниця ДебальцевеГуково

 Вуглегірськ 

0 Дебальцеве

 Попасна 
3 пл. №1
пл. №3
 Луганськ 
5 пл. №2
М30

Донецька область
Луганська область

6,8 Чорнухине
 Торез 

13,4 14 км

18 18 км

20 Фащівка

25,1 Комендантська

27,5 Запорізька

32,1 Кокине

39 Петровеньки

42,2 Еротейдівка

47,4 47 км

Н21
 Красний Луч 

51,9 Штерівка

57,8 58 км

59,4 Колпакове

65 65 км

67,3
0
Щотове

 5 5 км
 7 Карахаш
М03
9 Антрацит

75,4 Лобівські Копальні

78,9 Картушине

89,6 Ровеньки

99,1 Дар'ївка

104 103 км

104,2 Валянівський

108,3 Пост 109 км

 Бірюкове 
 Кіндрашівська-Нова 

112,6 Довжанська

118 Південно-Східний

Т 1311

124,1 Красна Могила
134,4
Донецька залізниця Україна
Півн.-Кавказька залізниця Росія

138 Гуково

На станції знаходилося відділення Луганської митниці для вантажних та пасажирських поїздів, що перетинали кордон України та Російської Федерації.

Будівля залізничного вокзалу є однією із найперших станційних побудов, споруджених наприкінці XIX століття і збереглася до наших днів. Будівлю будували за індивідуальним проєктом. Вона відрізнялася оригінальністю конструкції і неповторністю архітектурних форм.

З самого початку на тому місці, де зараз знаходиться побутовий корпус локомотивного пасажирського депо, було побудовано дерев'яну півтораповерхову будівлю вокзалу Дебальцевого. Будівництво основної частини нинішнього вокзалу, за винятком будівлі касового залу, тривало близько 14 років — з 1879 по 1893 роки. Зводили будівлю сотні робочих, користуючись примітивними інструментами.

В одному із залів Палацу культури залізничників був виставлений на загальний огляд макет, що відображав будівництво будівлі вокзалу. До наших днів він не зберігся. В результаті нещасного випадку, що стався під час будівництва, загинув один з керівників будівництва. На його честь біля будівлі вокзалу споруджено монумент, зруйнований під час Другої світової війни.

У путівнику «Супутник пасажира», виданому більше ніж 100 років тому комерційним агентом Південно-Східних залізниць А. І. Радзевським, сказано:

  «Дебальцеве — величезна будівля пасажирського вокзалу красиво і різько виділяється серед пустельної степової місцевості. Великий зал 1 і 2 класів і окремо для пасажирів 3 і 4 класів. Прекрасний буфет з усякого роду стравами та напоями, вмістом касимовими татарами — один з кращих на лінії Південно-Східних залізниць».  

У 1887 році на вокзалі станції Дебальцеве перебував письменник Антон Чехов. Будівля вокзалу представилася його погляду острівцем у безкрайньому степу, проте вже тоді станція Дебальцеве мала особливе значення у Донецькому краї, так як перебувала на перетині шляхів сполучення. Сталеві артерії Донецького краю, пересічні в Дебальцевому, стрімко змінювали життя Російської імперії. Вони і стали початком розвитку міста Дебальцеве. У листі рідним Антон Чехов зобразив невелику схему, в центрі якої намалював великий гурток, від якого у шести напрямках відгалужуються лінії у різних напрямках. «Центральна кулька, — писав Антон Чехов  — це станція Дебальцеве, решта кульки — це станції Бахмут, Лисичанськ, Луганськ та інші»

28 квітня 1918 року підрозділи Армії УНР на чолі з полковником Володимиром Сікевичем звільнили станцію Дебальцеве від окупації російських більшовиків-комуністів. Трофеями Армії УНР стали 1000 вагонів, 16 паровозів, 1 гармата та 1 кулемет[1]. Операцію зі звільнення станції Дебальцеве здійснювали вояки 3-го Запорізького полку імені Богдана Хмельницького. Після визволення станції Дебальцеве український полк рушив до станції Колпакове (нині — селище при станції Ровеньківського району Луганської області), яка тоді знаходилася на адміністративній межі Катеринославської губернії та Області Війська Донського[2]. Впродовж квітня-листопада 1918 року станція Дебальцеве входила до складу Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. Після початку антигетьманського повстання Директорії УНР станція Дебальцеве була тимчасово окупована донськими козаками.

У 1936 році до будівлі вокзалу була споруджена прибудова — касовий зал.

У роки Другої світової війни будівля була сильно зруйнована. Впродовж 19461953 років відновлена і введена в експлуатацію частинами. Вокзал станції Дебальцеве 1-го класу острівного типу. Двоповерхова будівля загальною площею 2355,36 м²., має 30 приміщень.

До 2014 року на станції знаходилося відділення Луганської митниці для вантажних і пасажирських поїздів, що перетинали кордон Росії та України.

У результаті запеклих боїв навколо Дебальцеве станцію було вщент зруйновано[3]. Проте 28 березня 2015 року керівництво невизнаних ДНР та ЛНР запустило приміський електропоїзд сполученням Ясинувата — Луганськ через Криничну, Дебальцеве[4], що підтверджує сайт Яндекс[5].

 
Охоронний номер 202. ID 14-109-08 Пам'ятне місце відправлення робітничих дружин на підтримку Горлівського збройного повстання
 
Місце страти командира Червоної гвардії Микола Коняєв

Меморіальні дошки, встановлені на фасаді будівлі, інформують про те, що:

У касовому залі меморіальна дошка свідчить про те, що тут, в стінах цієї будівлі, народився метод компостування проїзних документів у поїздах.

Дебальцеве — один із найважливіших транспортних вузлів на Донбасі. На станції перетинаються такі лінії:

Поїзди далекого сполучення, що курсували до 2014 року

ред.

Маршрут сполучення Маршрут сполучення
19 «Лугань» Київ — Луганськ 20 «Лугань» Луганськ — Київ
91 Одеса — Луганськ 92 Луганськ — Одеса
125 «Молода Гвардія» Київ — Луганськ 126 «Молода Гвардія» Луганськ — Київ
133 Київ — Луганськ 134 Луганськ — Київ
341 Сімферополь — Луганськ 342 Луганськ — Сімферополь
787 Харків — Луганськ 788 Луганськ — Харків

В автобіографічній повісті «Климко» Григір Тютюнник згадує про станцію Дебальцеве на шляху маленького хлопчика додому[6]. На ній німецький військовий викинув Климка з вагону. Від Дебальцевого хлопцю залишалось ще 60 км шляху, які він пройшов за 2 дня.

  1. Позбавлення України від большовиків (Пам'яті загиблих під Крутами). — Видання Військово-Наукового Війснику. — Київ, 1918
  2. Історична правда: 100 років тому визволили Бахмут та решту Донбасу. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  3. Жах, що нагадує Абхазію: в соцмережах показали, у що окупанти перетворили залізничний вокзал в Дебальцеве. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
  4. Бойовики запускають потяг через Дебальцеве. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 27 березня 2015.
  5. Розклад руху приміських поїздів[недоступне посилання]
  6. Текст на УкрЛіб. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 13 січня 2016.