Дремлюга Микола Васильович


Учасники проектів Вікімедіа

Article Images

Дремлюга Микола Васильович

український композитор, педагог

Микола Васильович Дремлюга ( 2 (15) липня 1917[1], Бутурлинівка — 18 грудня 1998) — український композитор, педагог, музично-громадський діяч, автор першого концерту для бандури, член Національної спілки композиторів України.

Микола Васильович Дремлюга
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження2 (15) липня 1917
Місце народженняБутурлинівка
Дата смерті18 грудня 1998 (81 рік)
Місце смертіКиїв, Україна
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоСРСР, Україна
Професіїкомпозитор, музичний педагог
ОсвітаІнженерно-хімічний факультет НТУУ «КПІ» (1939) і Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1946)
ЧленствоСпілка радянських композиторів України
ЗакладКиївська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
НагородиНаціональна премія України імені Тараса Шевченка — 1998 Народний артист України — 1993
Вчене званняпрофесор[d]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дремлюга.

 
Могила Миколи Дремлюги

Народився 2 (15 липня) 1917 року в селі Бутурлинівці (нині місто Воронезької області Росії) в учительській родині (батько викладав математику, мати — літературу). Микола досконало оволодів французькою та німецькою мовами, читав в оригіналі Шиллера, Ґете, Новаліса, Віланда, брав уроки гри на фортепіано у піаніста Г. Беклемішева. Проте, за наполяганням батька вступив на факультет хімічного машинобудування Київського індустріального інституту (нині НТУУ «КПІ»), який закінчив у 1939 році. Під час навчання в КПІ Микола Дремлюга продовжував займатися музикою — виступав на концертах, виконуючи віртуозні прелюдії Сергія Рахманінова, створював власні композиції[2].

В 1946 році закінчив Київську консерваторію по класу композиції Л. Ревуцького та історико-теоретичний факультет. Ще студентом у 1944 році був прийнятий до Спілки композиторів України. В 1949 році закінчив аспірантуру. З 1946 року — викладач на історико-теоретичному та композиторському факультетах Київської консерваторії, з 1965 року доцент, з 1978 року професор.

Дружина (з 1955 року) — літературознавиця, кандидат філологічних наук Валентина Крементуло (1923—2018)[3].

Помер 18 грудня 1998 року. Похований разом з дружиною в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′01″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4170000° пн. ш. 30.5015278° сх. д.).

15 липня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 100 років з дня народження Миколи Дремлюги (1917—1998), композитора, громадського діяча, народного артиста України.[4]

кантати:

для симфонічного оркестру

  • цикл симфонічних поем «Батьківщина»
  • сюїта «В Польщі» (1962),
  • «Болгарська поема» (1966),
  • «Лірична поема» (1966),
  • «Пороніно» (1961),
  • 6 симфоній (1968, 1971,1978,1983,1986,1991);
  • поема «Пісня про мир» (1977);

концерти для інструментів з оркестром:

  • для фортепіано (1965),
  • 2 для труби (1976, 1977),
  • 2 для скрипки (1984,1991),
  • для бандури (1985),
  • для гобоя (1992),

для інструментів соло

  • для фортепіано цикл «Зима», «Весняна сюїта», «Фортепіанний альбом», прелюдії та ін.;
  • для віолончелі — Поема,
  • для скрипки — Соната,
  • для гітари — Соната,
  • для бандури — З сонати, 3 сюїти. Дума та ін.;

вокальні цикли

  • на сл. Ф. Петрарки, В. Шекспіра, А. Міцкевича, Омара Хайяма, В. Сосюри, М. Рильського, Лесі Українки;
  • романси (понад 80) на сл. Мікеланджело, П.Ронсара, П.Елюара, Х. Р. Хіменеса, О.Пушкіна, І.Буніна, І.Франка, Т.Масенка, Л.Вишеславського, Дм. Павличка, А.Демиденка та ін.;

концертні обробки народних пісень для голосу з фортепіано (бл. 100),

хори — цикл «Пори року» (сл. Д.Луценка та О.Марунич);

пісні — «Рідне місто моє» (сл. О.Ющенка), «На Дніпрі» (сл. Д.Луценка), «Незабудки» (сл. Л.Реви), «За рікою тільки вишні» (сл. Б.Олійника) та ін.,

  • пісні для дітей;

музика до кінофільмів.

  • «Суєта» (1956),
  • «Під Золотим орлом» (1957).
  • Українська фортепіанна музика (дожовтневий період), К., 1958;
  • Думки про обробки нар. пісні// Мистецтво, 1959, № 2 та ін.
  1. В різних джерелах часто зустрічається дата народження 9 чи 22 червня, проте на надгробку вказано саме 15 липня
  2. Сайт радіо «Классік». Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2012.
  3. Невгамовна
  4. Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році». Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
  5. Сайт Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2012.
  • Жадько В. О. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С.87, 282.
  • Жадько В. О. український некрополь. — К., 2005. — С. 177.
  • Майбурова К. М. В. Дремлюга, К., 1968;
  • Майбурова К. «Батьківщина» — цикл симф. поем М. Дремлюги, К., 1966;
  • Гордійчук М. Симфонічні поеми М. Дремлюги // Мистецтво, 1964, № 5;
  • Шурова Н. Сонети М.Дремлюги // Музика, 1978, № 6;
  • Лісецький С. Третя симфонія М. Дремлюги // Музика, 1987, № 3;
  • Лісецький С. Старійшина музики // Культура і життя, 1993, 8 трав.;
  • Дремлюга М. Математик. Музикант // Київський політехнік, 1999, 2 груд.