Кай Каррі-Ліндал


Учасники проектів Вікімедіа

Article Images

Кай Каррі-Ліндал

Кай Каррі-Ліндал (швед. Kai Curry-Lindahl; 10 травня 1917, Стокгольм, Швеція — 5 грудня 1990, Стокгольм) — зоолог, вчений, професор, автор серії книг, природоохоронний діяч. Багато років активно співпрацював з міжнародними природоохоронними організаціями ЮНЕСКО, МСОП, ЮНЕП та ін.

Кай Каррі-Ліндал
швед. Kai Curry-Lindahl

Фото з енциколопедичної статті Шведського авторського словника[1].

Народився10 травня 1917[2][3][4]
Стокгольм, Швеція[2]
Помер5 грудня 1990[2][3][4] (73 роки)
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[5]
Країна Швеція
Діяльністьвчений, зоолог, еколог, природоохоронний діяч
 
Національний природній заповідник Німба

Народився 10 травня 1917 року в Стокгольмі. Закінчив університет в Уппсалі. Вже перші роботи Каррі-Ліндала, коли він був співробітником Шведської королівської академії наук, продемонстрували широкий діапазон його інтересів, пов'язаних насамперед з фауною[6]. Одна з його перших робіт була присвячена дослідженню пугача (Bubo bubo)[7].

1950 року працював у журналі «Sveriges Natur», виданні Шведського товариства охорони природи. 1953 року Каррі-Ліндал був призначений директором відділу природознавства в Скандинавському музеї в Стокгольмі. В тому ж році він очолює природознавчий відділ іншого відомого шведського музею — музею під відкритим небом Скансен, де пропрацював до 1974 року. З 1957 по 1969 рік редагував наукове видання «Acta Vertebratica».

1962 року Каррі-Ліндал ініціював створення дослідницької екологічної лабораторії (англ. The Nimba Research Laboratory) горі Німба, що розташована в Західній Африці на стику трьох країн, Ліберії, Кот-д'Івуару та Гвінеї. Лабораторія пропрацювала з 1963 року до 1980-х років під егідою Комітету з дослідження Німби (англ. IUCN Nimba Research Committee), який очолював Каррі-Ліндал. Після численних досліджень природи Німби він лобіював створення національного природного заповіднику Німба[8].

1969 року Каррі-Ліндал ініціював впровадження термінової програми збереження дикої природи в Ліберії[9].

Кай Каррі-Ліндаль активно співпрацював з організаціями ООН, ЮНЕСКО та ЮНЕП. Як консультант працював в штаб-квартирі Програми ООН з навколишнього середовища ЮНЕП у Найробі, був радником уряду Швеції з екологічних питань, членом Виконавчої ради Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). Співпрацював з Міжнародною радою з охорони птахів (англ. BirdLife International), Fauna & Flora International (FFI), Американським орнітологічним товариством (англ. American Ornithological Society; AOS), Міжнародним бюро досліджень водоплавних птахів (англ. Wetlands International), Всесвітнім фондом дикої природи (WWF) та іншими організаціями.

Читав курси лекцій з охорони природи в Стокгольмському університеті з 1966 по 1969 рік, працював у Смітсонівському інституті[6]. Брав участь як спеціальний консультант ЮНЕСКО в Міжурядовій конференції експертів із наукових основ раціонального використання та збереження ресурсів біосфери, організованої ЮНЕСКО у вересні 1968 року.

Деякий час обіймав посаду заступника голови Комісії з виживання видів МСОП. З 1966 по 1972 рік працював заступником голови Міжнародної Комісії з національних парків Міжнародного союзу охорони природи (IUCN).

  Тільки завдяки природному багатству людство змогло зберегти величезну перенаселеність.  

— Кай Каррі-Ліндал, «Oryx»[10]

Як запрошений професор викладав у Каліфорнійському університеті в Берклі 1974 та 1983 року, в Гвельфському університеті в Онтаріо 1974 та 1978 року[11].

У липні 1988 року переніс інсульт, але одужав і продовжив писати мемуари та завершувати рукописи, що накопичилися під час його експедицій. Кай Каррі-Ліндал не полишав наукової і письменницької діяльності аж до своєї смерті 5 грудня 1990 року. Похований на північному кладовищі столиці країни, місті Стокгольм.

З 1947 року був одружений з Анною ван дер Воордт (1925—2018)[12]. У шлюбі в них народилося троє дітей: дві доньки Бріґітте і Едіт та син Робін[11].

  Кай був привабливою, товариською, веселою особистістю. Говорив англійською, французькою та німецькою мовами. Він багато подорожував і мав надзвичайні енциклопедичні знання з дикої природи та її збереження в усьому світі.  

— Річард Фітер, природознавець[7].

Наукові і науково-популярні праці

ред.

Письмовий спадок Каррі-Ліндала складається з 57 книг, більш ніж 600 наукових статей і понад 100 дописів на тему птахів та інших хребетних тварин, зоогеографії, екології, охорони природи, національних парків та ін. Книги автора перекладені декількома європейськими мовами та опубліковані в різних країнах[13]. Кай Каррі-Ліндал досліджував всі природні зони Європи, довгий час працював в Італії, Іспанії, Бельгії й Франції, вивчаючи міграцію птахів. Його дослідження також були присвячені питанням популяційної динаміки всіх груп наземних хребетних тварин Арктики й Субарктики. Вивчав зимівлю птахів в Африці. Багато часу Кай Каррі-Ліндал присвятив дослідженню тварин Конго, працював у Танзанії, Кенії, Уганді, Руанді та інших країнах Африки. Окрім цього брав активну участь у зоологічних дослідженнях Канади, Австралії й Південно-Східної Азії.

Основні праці:

  • Curry-Lindahl, Kai Animals and humans in the Swedish countryside, 1955, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai Some animal species distribution — Animal Geography, 1957, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai Forests and animals, 1961, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai. Europe : a natural history. — N. Y. : Random House, 1964. — 300 с. — (The Continents we live on) — книга присвячена західній частині материка Євразія — Європі. Написана відомим шведським зоологом, що багато років працював експертом ЮНЕП. Автор у своїй праці розгортає широку панораму первозданних природних ландшафтів Європи, лісів, степів, річок, озер, а також клімату, рослинності і тваринного світу. Показана роль людини в перетворенні образу природи, те як антропогенні фактори привели до корінної зміни природних ландшафтів Європи[14].
  • Curry-Lindahl, Kai Conservation for Survival: An Ecological Strategy, New York, 1972
  • Curry-Lindahl, Kai Lemming — a artmonografi, 1975, Bonnier, Stockholm, ISBN 91-0-039966-3
  • Curry-Lindahl, Kai The endangered animals worldwide, 1982, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai The Future Of The Cairngorms, 1982, North East Mountains Trust with Adam Watson & R Drennan-Watson
  • Curry-Lindahl, Kai Our fish, 1985, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai Mammals, amphibians & reptiles, 1988, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai Tropical mountains, 1953, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai, Colston, Peter R. The birds of Mount Nimba, Liberia ISBN 0-565-00982-6 British Museum (Natural History) 1986.

Кай Каррі-Ліндал за свої здобутки в досліджуваній області був заслужено відмічений рядом нагород:

Премія імені Кая Каррі-Ліндала

ред.

Міжнародну премію імені Кая Каррі-Ліндала присуджують за досягнення у сфері біологічної безпеки. Обирає номінантів преміальний комітет організації Товариства водоплавних птахів, що є членом Орнітологічної ради. Лауреатами премії Каррі-Ліндала в різний час були: Джоанна Бюргер (2016), Хайнц Гафнер і Джеймс Кушлан (2003), Джеймс Генкок (1996), Люк Гоффман (1994), Девід Вінгейт (1993)[13].

  1. ↑ [1] [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.]Bengt Åhlén[sv]. Svenskt författarlexikon, 1951-1955. — Stockholm : Raben & Sjögren, 1959. — С. 75 (швед.). Raben & Sjögren.[недоступне посилання з липня 2019]
  2. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1028063644 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Curry-Lindahl, KAI — Svenskagravar.se.
  6. ↑ а б в Карри-Линдал К., 1981.
  7. ↑ а б [2] [Архівовано 12 червня 2020 у Wayback Machine.] Fitter R. Obituaries: Kai Curry-Lindahl (англ.). IBIS 1-54: 89-90. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 25 квітня 2018.
  8. ↑ [3][недоступне посилання] Robinson P. History of faunal research in Liberia (англ.). Sapo Conservation Centre. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
  9. ↑ [4][недоступне посилання] Ramsey А., Robinson P. A History of Liberian Conservation (англ.). Sapo Conservation Centre. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
  10. ↑ [5][недоступне посилання] Can modern man and wildlife co-exist? // New Scientist. — 1979. — Vol.84. — c. 632. — ISSN 0028-6664 (англ.). Reed Business Information.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ а б [6] Swanson G. A. In memoriam : Kai Curry-Lindahl, 1917-1990 // The Auk . — 1991. — Vol. 108. — C. 953-954 (англ.). University of California Press.[недоступне посилання з липня 2019]
  12. ↑ [7] [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.] Vem är det : Svensk biografisk handbok — Stockholm. : P. A. Norstedt & Söners Förlag. — С. 182 (швед.). P. A. Norstedt & Söners Förlag. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 березня 2018.
  13. ↑ а б Kai Curry-Lindahl Award. waterbirds.org. (англ.). The Waterbird Society. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
  14. ↑ Рецензии на книгу «Континенты, на которых мы живем (комплект из 6 книг)» : [рос.]. — Дата звернення: 19.12.2017.