Комаров Володимир Леонтійович


Учасники проектів Вікімедіа

Article Images

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Комаров.

Комаров Володимир Леонтійович
Владимир Леонтьевич Комаров
Народився1 (13) жовтня 1869
Санкт-Петербург Російська імперія
Помер5 грудня 1945 (76 років)
Москва, РРФСР, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Діяльністьботанік, географ, птеридолог, фіколог, політик, мандрівник-дослідник
Alma materПетербурзький університет
Галузьгеографія,ботаніка
ЗакладАкадемія наук СРСР
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] і president of the Russian Academy of Sciencesd
Науковий ступіньмагістр[2] і доктор біологічних наук[3]
Відомі учніЄ. М. Алісова-Клобукова
Аспіранти, докторантиТахтаджян Армен Леонович
Yaroslav Ivanovic Prokhanovd
Eugenija Nikolaevna Alissova-Klobukovad
Yevgeni Bobrovd
Anna Bulavkinad
ЧленствоРосійське географічне товариство[3]
Санкт-Петербурзьке товариство дослідників природи[3]
Російська академія наук[4]
Російська академія наук[5][2]
Товариство з вивчення Амурського краюd
Російське ботанічне товариство (1945)[6]
Болгарська академія наук
БатькоKomarov Leontii Vissarionovichd
У шлюбі зQ130083735?[3]
Нагороди

Герой Соціалістичної Праці

Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Сталінська премія — 1941 Сталінська премія — 1942
Автограф
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Комаров Володимир Леонтійович у Вікісховищі

Комаро́в Володи́мир Лео́нтійович ( 1 (13) жовтня 1869, Санкт-Петербург — 5 грудня 1945, Москва) — видатний російський та радянський ботанік, географ, мандрівник, систематик біологічних таксонів, академік. Президент Академії Наук СРСР (1936—1945), один з організаторів її філіалів, почесний президент географічного товариства СРСР . Член-кореспондент Академії наук (1914), дійсний член (1920), віце-президент (1930–1936) і президент (1936–1945) Академії наук СРСР.[7]

Досліджував природу Середньої Азії, Сибіру, Далекого Сходу, Маньчжурії.

Камчатська експедиція

ред.

Керівник Камчатської комплексної експедиції Російського географічного товариства, яка 9 червня 1908 року прибула у Петропавловськ-Камчатський. Загін на чолі з ним проводив дослідження у літні сезони 1908–1909 років. За цей час двічі перетнув півострів по лінії Петропавловськ — Большерєцьк — Усть-Камчатськ — гирло р. Тігіль. Досліджував райони Петропавловська й Паратунських ключів, долини р. Авачі й Поперечної, район Малкинських гарячих джерел, долину р. Камчатка, околиці Кроноцького озера, гори Крашенникова, вулкани Узон та Кіхпинич, східне узбережжя острова.[7]

Крім ботанічних, загін проводив також метеорологічні спостереження, вивчав озера, вулканічні та гірсько-льодовикові форми рельєфу, джерела, геологічну будову території, побут населення. Установив і описав гірські рослинні пояси на Східному (Валагінському) хребті, відкрив грязьові сопки. Уперше описав нові джерела і класифікував їх за хімічним складом.[7]

Першим виявив сліди стародавнього зледеніння на Саянах. Відкрив родовища мінералу содаліту в Зеравшані. Зробив класичний опис рослинності Камчатки, запропонував розрізняти на кожному материку не тільки широтні зони, а й по три меридіальних (дві океанічні та одну континентальну).

Розробив ботаніко-георгафічне районування південної частини Далекого Сходу, обґрунтував межі виділених областей. Обробив ботанічні колекції Пржевальського М.М та Потаніна Г. М.[7]

Ім'ям Комарова названо

На честь Комарова названо 43 види рослин та тварин, серед яких

  1. ↑ IPNI,  Kom.
  2. ↑ а б Geltman D. V. Владимир Леонтьевич Комаров: краткий биографический очерк, Vladimir Leontyevich Komarov: a short biography // Историко-биологические исследования — 2020. — Vol. 12, Iss. 4. — P. 12–37. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14002
  3. ↑ а б в г Бубырева В. А., Гельтман Д. В. В.Л. Комаров и Санкт-Петербургский университет, Vladimir L. Komarov and St. Petersburg University // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 4. — С. 68–94. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14004
  4. ↑ Собисевич А. В., Самокиш А. В. Академик Комаров и его время (к 150-летию со дня рождения В.Л. Комарова), Academician Komarov and his time (toward the 150th anniversary of the birth of V.L. Komarov) // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 4. — С. 129–136. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14008
  5. ↑ Рожнов В. В., Св. В. Найденко История биологической науки в истории академического здания на Ленинском проспекте в Москве, The history of biological science in the history of the academic building on Leninsky Prospekt in Moscow // Историко-биологические исследования — 2021. — Т. 13, вып. 1. — С. 7–23. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2021-11001
  6. ↑ Klavdieva M. M. An outstanding botanist and president of the USSR Academy of Sciences V.L. Komarov in the reports of the international conference on the history of science and technology (October 2019), Выдающийся ботаник и президент Академии наук СССР В.Л. Комаров в докладах международной конференции по истории науки и техники (октябрь 2019 г.) // Историко-биологические исследования — 2020. — Vol. 12, Iss. 4. — P. 152–162. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14010
  7. ↑ а б в г д е Географічні відкриття, дослідження і дослідники — Галицький. В.І, Галицька. Н.Ф ISBN 5-330-00326-1