Конвенція про біологічне різноманіття

Учасники проектів Вікімедіа

Article Images

Конвенція про біологічне різноманіття

Конве́нція про біологі́чне різномані́ття (також Конве́нція про охоро́ну біологі́чного різномані́ття) — міжнародна угода, прийнята в Ріо-де-Жанейро 5 червня 1992 року.

Конвенція про охорону біологічного різноманіття
Держави-учасниці Підписано, але не ратифіковано Не підписант
Абревіатура	CBD
Тип	Багатостороння угода^[en]
Підготовлено	29 грудня 1993
Підписано	5 червня 1992
Місце	Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Чинність	29 грудня 1993
Підписанти	168 держав
Сторони	196 держав
Зберігається	Секретаріат ООН (секція договорів)^[1]
Статус	чинний
Мова	англійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька
Сайт	http://cbd.int
Медіафайли у Вікісховищі

Цілями Конвенції є збереження біологічної різноманітності, стійке використання його компонентів і спільне отримання на справедливій і рівній основі вигод, пов'язаних з використанням генетичних ресурсів, у тому числі шляхом надання необхідного доступу до генетичних ресурсів і шляхом належної передачі відповідних технологій з урахуванням усіх прав на такі ресурси і технології, а також шляхом належного фінансування.

Конвенцію було відкрито для підписання Сторонами 5 червня 1992 року. Вона набрала чинності 29 грудня 1993 року.

Збереження ex-situ і in-situ

ред.

Збереження ex-situ означає збереження компонентів біологічної різноманітності поза їх природними місцями перебування. Мається на увазі збереження видів у зоопарках і в лабораторіях, зокрема пропонується ведення генетичних банків цих вимираючих видів, щоб надалі мати можливість відновити загублене (наприклад, шляхом клонування).

Збереження in-situ означає збереження екосистем і природних місць перебування, а також підтримку і відновлення життєздатних популяцій видів в їх природному середовищі, а стосовно одомашнених або культивованих видів — в тому середовищі, в якому вони набули своїх відмітних ознак. Як правило, мається на увазі збереження компонентів біологічної різноманітності на територіях, природно-заповідного фонду: заповідниках, заказниках, національних парках, пам'ятках природи тощо Особливо звертається увага на збереження місць життя видів і структури взаємозв'язків.

Сторони, що підписали Конвенцію

ред.

Україна під номером 64 (11 червня 1992 року).

1. Антигуа і Барбуда 5 червня 1992 року
2. Австралія 5 червня 1992 року
3. Бангладеш 5 червня 1992 року
4. Бельгія 5 червня 1992 року
5. Бразилія 5 червня 1992 року
6. Фінляндія 5 червня 1992 року
7. Індія 5 червня 1992 року
8. Індонезія 5 червня 1992 року
9. Італія 5 червня 1992 року
10. Ліхтенштейн 5 червня 1992 року
11. Республіка Молдова 5 червня 1992 року
12. Науру 5 червня 1992 року
13. Нідерланди 5 червня 1992 року
14. Пакистан 5 червня 1992 року
15. Польща 5 червня 1992 року
16. Румунія 5 червня 1992 року
17. Ботсвана 8 червня 1992 року
18. Мадагаскар 8 червня 1992 року
19. Швеція 8 червня 1992 року
20. Тувалу 8 червня 1992 року
21. Югославія 8 червня 1992 року
22. Бахрейн 9 червня 1992 року
23. Еквадор 9 червня 1992 року
24. Єгипет 9 червня 1992 року
25. Казахстан 9 червня 1992 року
26. Кувейт 9 червня 1992 року
27. Люксембург 9 червня 1992 року
28. Норвегія 9 червня 1992 року
29. Судан 9 червня 1992 року
30. Уругвай 9 червня 1992 року
31. Вануату 9 червня 1992 року
32. Кот-д'Івуар 10 червня 1992 року
33. Ефіопія 10 червня 1992 року
34. Ісландія 10 червня 1992 року
35. Малаві 10 червня 1992 року
36. Маврикій 10 червня 1992 року
37. Оман 10 червня 1992 року
38. Руанда 10 червня 1992 року
39. Сан-Марино 10 червня 1992 року
40. Сейшельські Острови 10 червня 1992 року
41. Шрі-Ланка 10 червня 1992 року
42. Білорусь 11 червня 1992 року
43. Бутан 11 червня 1992 року
44. Бурунді 11 червня 1992 року
45. Канада 11 червня 1992 року
46. Китай 11 червня 1992 року
47. Коморські Острови 11 червня 1992 року
48. Конго 11 червня 1992 року
49. Хорватія 11 червня 1992 року
50. КНДР 11 червня 1992 року
51. Ізраїль 11 червня 1992 року
52. Ямайка 11 червня 1992 року
53. Йорданія 11 червня 1992 року
54. Кенія 11 червня 1992 року
55. Латвія 11 червня 1992 року
56. Лесото 11 червня 1992 року
57. Литва 11 червня 1992 року
58. Монако 11 червня 1992 року
59. М'янма 11 червня 1992 року
60. Нігер 11 червня 1992 року
61. Катар 11 червня 1992 року
62. Тринідад і Тобаго 11 червня 1992 року
63. Туреччина 11 червня 1992 року
64. Україна 11 червня 1992 року
65. ОАЕ 11 червня 1992 року
66. Заїр 11 червня 1992 року
67. Замбія 11 червня 1992 року
68. Афганістан 12 червня 1992 року
69. Ангола 12 червня 1992 року
70. Аргентина 12 червня 1992 року
71. Азербайджан 12 червня 1992 року
72. Багамські Острови 12 червня 1992 року
73. Барбадос 12 червня 1992 року
74. Болгарія 12 червня 1992 року
75. Буркіна-Фасо 12 червня 1992 року
76. Кабо-Верде 12 червня 1992 року
77. Чад 12 червня 1992 року
78. Колумбія 12 червня 1992 року
79. Острови Кука 12 червня 1992 року
80. Куба 12 червня 1992 року
81. Кіпр 12 червня 1992 року
82. Данія 12 червня 1992 року
83. Естонія 12 червня 1992 року
84. Габон 12 червня 1992 року
85. Гамбія 12 червня 1992 року
86. Німеччина 12 червня 1992 року
87. Гана 12 червня 1992 року
88. Греція 12 червня 1992 року
89. Гвінея 12 червня 1992 року
90. Гвінея-Бісау 12 червня 1992 року
91. Ліван 12 червня 1992 року
92. Ліберія 12 червня 1992 року
93. Малайзія 12 червня 1992 року
94. Мальдіви 12 червня 1992 року
95. Мальта 12 червня 1992 року
96. Маршаллові Острови 12 червня 1992 року
97. Мавританія 12 червня 1992 року
98. Мікронезія 12 червня 1992 року
99. Монголія 12 червня 1992 року
100. Мозамбік 12 червня 1992 року
101. Намібія 12 червня 1992 року
102. Непал 12 червня 1992 року
103. Нова Зеландія 12 червня 1992 року
104. Парагвай 12 червня 1992 року
105. Перу 12 червня 1992 року
106. Філіппіни 12 червня 1992 року
107. Сент-Кітс і Невіс 12 червня 1992 року
108. Самоа 12 червня 1992 року
109. Сан-Томе і Принсіпі 12 червня 1992 року
110. Свазіленд 12 червня 1992 року
111. Швейцарія 12 червня 1992 року
112. Таїланд 12 червня 1992 року
113. Того 12 червня 1992 року
114. Уганда 12 червня 1992 року
115. Велика Британія 12 червня 1992 року
116. Танзанія 12 червня 1992 року
117. Венесуела 12 червня 1992 року
118. Ємен 12 червня 1992 року
119. Зімбабве 12 червня 1992 року
120. Алжир 13 червня 1992 року
121. Вірменія 13 червня 1992 року
122. Австрія 13 червня 1992 року
123. Беліз 13 червня 1992 року
124. Бенін 13 червня 1992 року
125. Болівія 13 червня 1992 року
126. Центрально-Африканська Республіка 13 червня 1992 року
127. Чилі 13 червня 1992 року
128. Коста-Рика 13 червня 1992 року
129. Джибуті 13 червня 1992 року
130. Домініканська Республіка 13 червня 1992 року
131. Сальвадор 13 червня 1992 року
132. Європейська економічна спільнота 13 червня 1992 року
133. Франція 13 червня 1992 року
134. Гватемала 13 червня 1992 року
135. Гаяна 13 червня 1992 року
136. Гаїті 13 червня 1992 року
137. Угорщина 13 червня 1992 року
138. Гондурас 13 червня 1992 року
139. Ірландія 13 червня 1992 року
140. Японія 13 червня 1992 року
141. Мексика 13 червня 1992 року
142. Марокко 13 червня 1992 року
143. Нікарагуа 13 червня 1992 року
144. Нігерія 13 червня 1992 року
145. Панама 13 червня 1992 року

У 1995 році Україна ратифікувала конвенцію про біологічну різноманітність, узявши при цьому на себе ряд зобов'язань, у тому числі зобов'язання по розробці національної стратегії по збереженню біорізноманітності.

Картахенський протокол по біобезпеці

ред.

У січні 2000 року до конвенції був прийнятий Картахенський протокол по біобезпеці.^[2]

Набув чинності в 2003—2004 роках.^[3]

29 жовтня 2010 року був прийнятий Нагойський протокол з регулювання доступу до генетичних ресурсів і спільного використання на справедливій і рівній основі вигод від їх застосування.^[4]

У липні 2014 року на Конференції про Біологічну Різноманітність було оголошено про те, що отримано необхідну кількість документів про ратифікацію (50). Протокол набув чинності через 90 днів (12 жовтня 2014 року).

Стратегічний план у сфері збереження та сталого використання біорізноманіття на 2011—2020 роки «Жити в гармонії з природою»

ред.

Стратегічний план затверджений Десятою нарадою Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття (Нагоя, Японія, 18-29 жовтня 2010) прийнятим Рішенням Х / 2. Стратегічний план з біорізноманіття на 2011—2020 роки та цільові завдання Айті щодо біорізноманіття.

Стратегічний план включає в себе 20 головних цільових задач на 2015 рік або 2020 рік («Цільові задачі Айті щодо біорізноманіття»), віднесених до п'яти стратегічних цілей.

Конвенція про біологічну різноманітність [Архівовано 28 серпня 2011 у WebCite] — текст російською мовою
http://www.cawater-info.net/library/rus/bio.pdf [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
The Convention on Biological Diversity (CBD) [Архівовано 23 лютого 2011 у Wayback Machine.] website
Text of the Convention [Архівовано 23 лютого 2009 у Wayback Machine.] from CBD website
Ratifications [Архівовано 15 жовтня 2015 у Wayback Machine.] at depositary
Country Profiles [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] from CBD website
The Biosafety Clearing-House (BCH) web site [Архівовано 6 травня 2001 у Wayback Machine.], an «information exchange mechanism» established by the Cartagena Protocol on Biosafety under the CBD
Global Biodiversity Outlook 2 [Архівовано 15 жовтня 2015 у Wayback Machine.] a publication of the Secretariat of the Convention on Biological Diversity. Reviews trends in biodiversity loss and responses developed under the Convention.
COHAB Initiative Biodiversity, the CBD and the Millennium Development Goals
4th Global Environment Outlook [Архівовано 15 жовтня 2015 у Wayback Machine.], also known as GEO4.
Turf Battles: Politics Interfere with Species Identification: Scientific American
http://www.teebweb.org/ [Архівовано 5 вересня 2015 у Wayback Machine.]
www.cop10.org — NGO info and strategy site for COP10 [Архівовано 11 січня 2016 у Wayback Machine.], the 10th Conference of Parties to the CBD in Nagoya, Japan from Oct 18~29, 2010
We've been conned. The deal to save the natural world never happened: The so-called summit in Japan won't stop anyone trashing the planet. Only economic risks seem to make governments act [Архівовано 5 липня 2013 у Wayback Machine.] by George Monbiot 1 November 2010 in The Guardian
Case studies on the implementation of the Convention from BGCI website with links to relevant articles
Introductory note by Laurence Boisson de Chazournes, procedural history note and audiovisual material [Архівовано 1 лютого 2016 у Wayback Machine.] on the Convention on Biological Diversity in the Historic Archives of the United Nations Audiovisual Library of International Law [Архівовано 9 грудня 2016 у Wayback Machine.]

↑ Convention on Biological Diversity (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 7 вересня 2024.
↑ Картахенський протокол по біобезпеці до Конвенції про біологічну різноманітність [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.] // ООН
↑ 8. A Cartagena Protocol on Biosafety to the Convention on Biological Diversity. Montreal, 29 January 2000 [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // UN Treaty Collection
↑ Нагойський протокол з регулювання доступу до генетичних ресурсів і спільного використання на справедливій і рівній основі вигод від їх застосування (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2019. Процитовано 15 червня 2019.

М. О. Медведєва. Конвенція про біологічне різноманіття // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

↑ Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.