Копроліти

Копролі́ти — скам'янілі викопні екскременти (черв'яків, молюсків, іхтіозаврів, динозаврів та ін.).^[1] Зберігають первинну форму, а іноді і неперетравлені залишки їжі. Місцями складають морські мули.

У викопному стані зустрічаються (починаючи з ордовика) копрогенні вапняки, доломіт і фосфорити, що являють псевдоморфози по копролітах. Відомі фосфатизовані копроліти рифейської доби. Зустрічаються головним чином у Великій Британії і Франції.

Копроліти містять до 55—60 % трикальцію фосфату і використовуються як добрива.

Копроліти можуть бути породотвірними, формуючи відкладення вапняку, доломіту, фосфоритів.

Копроліти мають також важливе значення в палеонтології. За наявності останків скам'янілих кісток в копролітах палеонтологи можуть судити про раціон вимерлих організмів. Наприклад, копроліти іхтіозаврів складаються з напівпереварених залишків головоногих, риб'ячої луски, кісток тощо. А за наявністю в скам'янілостях копролітів поєднань окремих мінералів, які помітно присутні в певних видах рослин, можна судити не тільки про раціон, а й про наявність тієї чи іншої рослинності мільйони років тому^[2]

• Копроліт із Ллойд-банку

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. —  : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Копролиты // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.