Лебідка

Лебі́дка, га́спель (англ. winch, hoist, нім. Winde f, Windwerk n, Haspel m) — машина для піднімання або переміщення вантажів за допомогою тягового каната чи ланцюга. У гірничодобувній промисловості застосовується в основному при веденні бурових, прохідницьких і видобувних робіт. У разі потреби лебідку поєднують з поліспастом. Вона є також частиною талі. Лебідка складається з електродвигуна, редуктора, барабана, рами, гальмівної системи. За призначенням розрізняють лебідки маневрові та вантажні. Маневрові лебідки використовують на пересувних навантажувальних станціях для виконання транспортних операцій. За кількістю барабанів лебідки поділяють на однобарабанні (типу ЛВД, ЛМП) та двобарабанні (МК), а за видом енергії — на електричні (ЛВД, МК) та пневматичні (ЛМП). Лебідки забезпечують тягові зусилля в межах від 2,5 до 200 кН. Тягове зусилля на канатах сучасних вітчизняних лебідок, які знайшли широке застосування, — 4,5-18 кН, канатомісткість — 130—150 м, швидкість руху робочого органу — 0,25-0,7 м/с, діаметр каната — 12,5 мм.

• Бурова лебідка
• Запобіжна лебідка
• Скреперна лебідка
• Лебідка гідроприводна
• Лебідка пневматична
• Лебідка тягово-запобіжна
• Лебідка маневрова
• Жак (пристрій)

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. —  : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лебёдка? Ні, КАТЕРИ́НКА! на «Чиста мова»
• Попов С. В., Бучинський М. Я., Гнітько С. М., Чернявський А. М. Теорія механізмів технологічних машин: підручник для студентів механічних спеціальностей закладів вищої освіти. Харків: НТМТ, 2019. 268 с.

• Лебідка // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 116. — ISBN 978-966-7407-83-4.