Луїс Суарес Мірамонтес

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Луїс Суарес.

Луї́с Суа́рес Мірамо́нтес (ісп. Luis Suárez Miramontes; 2 травня 1935, Ла-Корунья, Галісія — 9 липня 2023, Мілан^[6]) — іспанський футболіст, півзахисник. Володар Золотого м'яча. Після завершення ігрової кар'єри — тренер.

Луїс Суарес
Луїс Суарес у 1960-ті роки
Особисті дані
Повне ім'я	Луїс Суарес Мірамонтес
Народження	2 травня 1935[3][4]
	Ла-Корунья, Іспанія
Смерть	9 липня 2023[1][2] (88 років)
	Мілан, Італія[5]
Зріст	176 см
Вага	71 кг
Громадянство	Іспанія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1952–1953	«Депортіво»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1953–1954 «Депортіво» 17 (3) 1954–1961 «Барселона» 122 (61) 1961–1970 «Інтернаціонале» 257 (42) 1970–1973 «Сампдорія» 63 (9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1957–1972  Іспанія 32 (14)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1973–1974 «Дженоа» (мол.) 1974–1975 «Інтернаціонале» 1975 «Сампдорія» 1975–1976 СПАЛ 1976–1977 «Комо» 1977–1978 «Кальярі» 1978–1979 «Депортіво» 1980–1982 Іспанія (мол.) 1988–1991 Іспанія 1992 «Інтернаціонале» 1994 «Альбасете» 1995 «Інтернаціонале»
Звання, нагороди
Нагороди	Золотий м'яч 1960
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Луїс Суарес у Вікісховищі

Народився 2 травня 1935 року в місті Ла-Корунья. Вихованець футбольної школи клубу «Депортіво». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1953 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон, взявши участь у 17 матчах чемпіонату.

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу «Барселони», до складу якої приєднався влітку 1954 року. Відіграв за каталонський клуб наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. У складі «Барселони» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,5 голу за гру першості. За цей час двічі виборював титул чемпіона Іспанії, а також двічі ставав володарем Кубка ярмарків та Кубка Іспанії. Крім цього 1960 року футболісту був вручений Золотий м'яч.

1961 року уклав контракт з італійським «Інтернаціонале», яке заплатило за іспанця рекордну на той момент суму відступних. У складі міланського клубу провів наступні дев'ять років своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Інтернаціонале», був основним гравцем команди. За цей час тричі став чемпіоном країни, а також по два рази вигравав Кубок чемпіонів УЄФА та Міжконтинентального кубка.

Завершив професіональну ігрову кар'єру у «Сампдорії», за яку виступав протягом 1970–1973 років.

1957 року дебютував у складі національної збірної Іспанії, разом з якою брав участь у двох чемпіонатах світу (1962 та 1966), а також став переможцем Євро-1964.

Останній матч після великої перерви провів 1972 року, який став для нього 32-м у футболці «червоної фурії»..

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1973 року як тренер молодіжної команди клубу «Дженоа».

В подальшому очолював низку італійських клубів та рідне «Депортіво».

Після цього був головним тренером молодіжної та національної збірної Іспанії, проте значних успіхів здобути не зміг.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Інтернаціонале», команду якого Луїс Суарес Мірамонтес очолював як головний тренер 1992 та 1995 року.