Людина з бульвару Капуцинів


Учасники проектів Вікімедіа

Article Images

«Людина з бульвару Капуцинів» (рос. «Человек с бульвара Капуцинов») — радянський художній фільм, комедія-вестерн Алли Сурикової за сценарієм Едуарда Акопова. Прем'єра відбулася 23 червня 1987 року в московському кінотеатрі «Мир». За рік прокату фільм подивилися 60 мільйонів глядачів. Передостання роль Андрія Миронова в кіно[1].

Людина з бульвару Капуцинів
рос. Человек с бульвара Капуцинов
Жанркомедія
РежисерАлла Сурикова
СценаристЕдуард Акопов
У головних
ролях		Андрій Миронов
Олександра Яковлева
Михайло Боярський
Олег Табаков
Микола Караченцов
Ігор Кваша
ОператорГригорій Бєленький
КомпозиторГеннадій Гладков
КінокомпаніяМосфільм
Тривалість98 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР
Рік1987
IMDbID 0092745

Містер Ферст — місіонер від кіно, який відкриває на початку XX століття в глухому містечку Санта Кароліна на ​Дикому Заході США німий кінотеатр (сінема). Життя людини тут коштує недорого, а основні розваги — пияцтво, розпуста і бійки. Ферст щиро вірить в те, що сінематограф здатний перевиховати цих людей, і дійсно, його сеанси спочатку творять чудеса. Бандити й безпробудні п'яниці, під враженням побачених на екрані робіт братів Люм'єр та Чапліна, перероджуються і починають нове життя. Кидають пити, вчаться етикету. Фест дає сеанси жінкам і індіанцям, даючи зрозуміти, що кінематограф чужий до упереджень за расовою і статевою ознакою. Серед своєї аудиторії Ферст знаходить свою любов — міс Діану Літтл.

Ідилія триває недовго. Ферст їде за весільними подарунками. Коли він повертається, то виявляє, що в містечко приїхав ділок містер Секонд з новим комплектом кінострічок. Він показує глядачам низькопробні бойовики, фільми жахів, і аудиторія швидко повертається назад в хаос розпусти, насильства і пияцтва. Але містер Ферст не втрачає духу, у фіналі він їде далі в прерію — його глядач чекає його. До нього приєднуються ватажок бандитів Чорний Джек (який «…винен у тому, що жодного разу в житті не зустрів хорошу людину») і Діана Літтл.

Зйомки фільму головно проходили в Криму. Зокрема, починали знімати фільм в околицях Ак-Каї, які за задумом автора повинні були уособлювати скелі техаських прерій. Знімальний процес проводився навіть на верхньому плато гори. Містечко Санта-Кароліна побудували на березі Тихої бухти під Коктебелем. А після закінчення зйомок, попри прохання артистів, повністю все спалили[2].

У 2010 році режисер фільму Алла Сурикова заявила про можливість виходу продовження фільму, дія у якому відбуватиметься у 21 столітті у Москві[3].