Мішель Девіль


Учасники проектів Вікімедіа

Article Images

Мішель Девіль

Французький кінорежисер, сценарист

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Девіль.

Мішель Деві́ль (фр. Michel Deville; 13 квітня 1931, Булонь-Біянкур, О-де-Сен, Франція — 16 лютого 2023) — французький кінорежисер та сценарист. За 30 років режисерської кар'єри поставив понад двох десятків фільмів. Неодноразовий номінант та лауреат (1986) кінопремії «Сезар» за найкращу режисерську роботу та володар низки інших професійних та фестивальний кінонагород

Мішель Девіль
фр. Michel Deville
Дата народження13 квітня 1931
Місце народженняБулонь-Біянкур,
деп. О-де-Сен, Франція
Дата смерті16 лютого 2023 (91 рік)
Місце смертіБулонь-Біянкур[1]
Похованняцвинтар П'єр-Греньє[2]
ГромадянствоФранція Франція
Професіякінорежисер, сценарист
Роки активності1958 — наш час
IMDbID 0222545
Нагороди та премії
Сезар (1986)
Зовнішні зображення
Фото Мішеля Девіля

Мішель Девіль народився 13 квітня 1931 року в Булонь-Біянкурі (департамент О-де-Сен у Франції). Закінчивши середню школу, Мішель поступив до університету, щоб зайнятися вивченням літератури, але досить скоро переключився на кінематограф. З 20 років Девіль став працювати асистентом режисера у Анрі Декуана, створивши з ним майже за 10 років 13 проектів.

Свою власну режисерську кар'єру Мішель Девіль почав наприкінці 1950-х років, дебютувавши трилером «Куля у стволі», поставленим спільно із Шарлем Жераром. Стрічка вийшла одночасно з першим фільмом французької «нової хвилі» «Красунчик Серж» Клода Шаброля, але до революційного кінонапряму Девіль не належав. Йому не вдалося добитися того рівня визнання, яке було у його сучасників Клода Шаброля, Франсуа Трюффо, Жана-Люка Годара, ймовірно тому, що фільми він ставив у традиційній манері, проте, вони (особливо комедії) були популярними у Франції 1970-х — 1980-х років.

У 1960-х роках Мішель Девіль знімав «легковажні» стрічки за сценаріями своєї дружини Ніни Компанієць за участю популярних в ті роки акторок: Марини Владі («Чарівна брехуха», «Вкрали Джоконду»), Мілен Демонжо («Через жінок, через жінок», «Квартира дівчат»), Катрін Денев («Бенжамен, або Щоденник незайманого»). У 1961 році Девіль заснував свою власну продюсерську компанію «Éléfilm», щоб фінансувати власні фільми.

Розлучившись із Ніною Компанієць, яка сама стала режисером з 1971, Мішель Девіль почав знімати не лише комедії, але й стрічки інших жанрів: кримінальні драми («Досьє на 51-го», «Небезпека у будинку»), трилери («Глибокі води»), мелодрами («Літня ніч у місті»). Одна з найвідоміших його стрічок 1970-х «Оскаженілий баранчик», вже не підходила під однозначне жанрове визначення: це і комедія, і драма, і навіть трагедія. Так само як і знаменита стрічка Девіля 1988-го, іронічна притча «Чтиця» з Міу-Міу в головній ролі. У 1989 році фільм було номіновано на «Сезара» у 9 категоріях, зокрема за найкращий фільм, найкращу режисерську роботу та найкращий сценарій, та лише Міу-Міу отримала нагороду за найкраще виконання головної жіночої ролі.

Фільм Мішеля Девіля 1980 року «Подорож удвох» змагався за головний приз 30-го Берлінського кінофестивалю[3], а через п'ять років ще один його фільм — «Небезпека у будинку» («Смерть у французькому саду»), було включено до основної програми 35-го Берлінаре[4], а Девіль отримав у 1986 році премію «Сезар» за найкращу режисуру. Саме з фільму «Смерть у французькому саду» у 1984 році почалася співпраця Девіля з Розаліндою Девіль (вродженою Дамамм) — його дружиною, яка є сценаристом та продюсером більшості його фільмів. У 1990-х роках випуск фільмів сповільнився, вони стали випускати приблизно по одному фільму кожні три роки.

У 1984 році Мішель Девіль входив до складу головного журі 37-го Каннського кінофестивалю.

У 2005 році Девіль оголосив, що залишає кінематограф.

Мішель Девіль помер 16 лютого 2023 року у 91-річному віці[5].

Режисер