Пам'ятний трофей Джеймса Норріса


Учасники проектів Вікімедіа

Article Images

Пам'ятний трофей Джеймса Норріса (англ. James Norris Memorial Trophy) — нагорода Національної Хокейної Ліги, що вручається «захиснику, котрий продемонстрував в поточному регулярному сезоні сезоні найкращу майстерність у виконанні своєї ролі»[1]. Володаря нагороди наприкінці кожного сезону обирають члени Хокейної журналістської асоціації (Professional Hockey Writers Association). На 2007 рік нагороду вручено 52 рази 21-му захисникові.

Пам'ятний трофей Джеймса Норріса
Впроваджено Сезон 1953-54
Поточний володар Швеція Ерік Карлссон
Найбільше перемог Канада Боббі Орр (8 призів)
Вручається Захиснику, котрий продемонстрував в поточному сезоні найкращу майстерність у виконанні своєї ролі[1]

Приз названо на честь Джеймса Е. Норріса, власника команди НХЛ «Детройт Ред-Вінгс» між роками 1932 по 1952[1]. Уперше нагороду присуджено за сезон 1953-1954 років.

Найчастіш Приз Джеймса Норріса отримував Боббі Орр, гравець команди Бостон Брюїнс нагороджений нею вісім раз — послідовно з 1968 по 1975. Сім разів Призом Джеймса Норріса нагороджено Даг Харві, по п'ять разів — Рей Бурк та Ніклас Лідстром. Найбільш нагород припадає одній команді — Бостон Брюїнс: 13 завдяки нагородам Орра та Бурка. На другому місці — команда Монреаль Канадієнс: 11[2].

В історії НХЛ є двоє гравців, що вигравали Приз Джеймса Норріса та Приз Харта в одному і тому ж сезоні: це Боббі Орр (сезони 1969-70, 1970-71, та 1971-72), та Кріс Пронґер (сезон 1999-2000)[3]. До впровадження Призу Джеймса Норріса, Приз Харта вигравало шість захисників: Біллі Барч, Едді Шор (чотири рази), Херб Гардінер, Еббі Ґудфеллов, Томмі Андерсон та Бейб Пратт [4].

Номінування проводиться наприкінці регулярного сезону членами Хокейної Журналістської Асоціації: у ході голосування кожний з учасників вказує п'ять найкращих кандидатів, з присвоєнням їм балів 10-7-5-3-1 відповідно власному рейтингу голосуючого[5]. Імена трьох фіналістів оголошують на щорічній церемонії нагородження НХЛ, тоді ж вручаючи нагороду найкращому з них. Переможець голосування вдодатку отримує 10 тисяч доларів, а обіймачі другого та третього місць — 6 та 4 тисячі доларів відповідно.

 
Браєн Літч, дворазовий володар нагороди
 
Кріс Понгер, одноразовий володар нагороди
 
Скотт Нідермаєр, одноразовий володар нагороди
 
Ніклас Лідстрем, 7-миразовий володар нагороди

   Діючий гравець на початок 2019 року

Сезон Нагороджений Команда Номер нагороди
1953-54 Ред Келлі Детройт Ред-Вінгс 1
1954-55 Дуг Гарві Монреаль Канадієнс 1
1955-56 Дуг Гарві Монреаль Канадієнс 2
1956-57 Дуг Гарві Монреаль Канадієнс 3
1957-58 Дуг Гарві Монреаль Канадієнс 4
1958-59 Том Джонсон Монреаль Канадієнс 1
1959-60 Дуг Гарві Монреаль Канадієнс 5
1960-61 Дуг Гарві Монреаль Канадієнс 6
1961-62 Дуг Гарві Нью-Йорк Рейнджерс 1
1962-63 П'єр Пільот Чикаго Блекгокс 1
1963-64 П'єр Пільот Чикаго Блекгокс 2
1964-65 П'єр Пільот Чикаго Блекгокс 3
1965-66 Жак Лапер'єр Монреаль Канадієнс 1
1966-67 Гаррі Говелл Нью-Йорк Рейнджерс 2
1967–68 Боббі Орр Бостон Брюїнс 1
1968-69 Боббі Орр Бостон Брюїнс 2
1969-70 Боббі Орр Бостон Брюїнс 3
1970-71 Боббі Орр Бостон Брюїнс 4
1971-72 Боббі Орр Бостон Брюїнс 5
1972-73 Боббі Орр Бостон Брюїнс 6
1973-74 Боббі Орр Бостон Брюїнс 7
1974-75 Боббі Орр Бостон Брюїнс 8
1975-76 Денніс Потвін Нью-Йорк Айлендерс 1
1976-77 Ларрі Робінсон Монреаль Канадієнс 1
1977-78 Денніс Потвін Нью-Йорк Айлендерс 2
1978-79 Денніс Потвін Нью-Йорк Айлендерс 3
1979-80 Ларрі Робінсон Монреаль Канадієнс 2
1980-81 Ренді Карлайл Піттсбург Пінгвінс 1
1981-82 Дуг Вілсон Чикаго Блекгокс 1
1982-83 Род Ленгвей Вашингтон Кепіталс 1
1983-84 Род Ленгвей Вашингтон Кепіталс 2
1984-85 Пол Коффі Едмонтон Ойлерс 1
1985-86 Пол Коффі Едмонтон Ойлерс 2
1986-87 Рей Бурк Бостон Брюїнс 1
1987-88 Рей Бурк Бостон Брюїнс 2
1988-89 Кріс Челіос Монреаль Канадієнс 1
1989-90 Рей Бурк Бостон Брюїнс 3
1990-91 Рей Бурк Бостон Брюїнс 4
1991-92 Браєн Літч Нью-Йорк Рейнджерс 3
1992-93 Кріс Челіос Чикаго Блекгокс 2
1993-94 Рей Бурк Бостон Брюїнс 5
1994-95 Пол Коффі Детройт Ред-Вінгс 3
1995-96 Кріс Челіос Чикаго Блекгокс 3
1996-97 Браєн Літч Нью-Йорк Рейнджерс 4
1997-98 Роб Блейк Лос-Анджелес Кінгс 1
1998-99 Ел Мак-Інніс Сент-Луїс Блюз 1
1999-2000 Кріс Пронгер Сент-Луїс Блюз 1
2000-2001 Ніклас Лідстрем Детройт Ред-Вінгс 1
2001-02 Ніклас Лідстрем Детройт Ред-Вінгс 2
2002-03 Ніклас Лідстрем Детройт Ред-Вінгс 3
2003-04 Скот Нідермайєр Нью-Джерсі Девілс 1
2004-05 Ігри в сезоні не відбувались через локаут
2005-06 Ніклас Лідстрем Детройт Ред-Вінгс 4
2006-07 Ніклас Лідстрем Детройт Ред-Вінгс 5
2007-08 Ніклас Лідстрем Детройт Ред-Вінгс 6
2008-09 Здено Хара Бостон Брюїнс 1
2009-10 Данкан Кіт Чикаго Блекгокс 1
2010-11 Ніклас Лідстрем Детройт Ред-Вінгс 7
2011-12 Ерік Карлссон Оттава Сенаторс 1
2012-13 Пі-Кей Суббан Монреаль Канадієнс 1
2013-14 Данкан Кіт Чикаго Блекгокс 2
2014-15 Ерік Карлссон Оттава Сенаторс 2
2015-16 Дрю Дауті Лос-Анджелес Кінгс 1
2016-17 Брент Бернс Сан-Хосе Шаркс 1
2017-18 Віктор Гедман Тампа-Бей Лайтнінг 1
2018-19 Марк Джордано Калгарі Флеймс 1
2019-20 Роман Йозі Нашвілл Предаторс 1
2020-21 Адам Фокс Нью-Йорк Рейнджерс 5
2021-22 Кейл Макар Колорадо Аваланч 1
2022-23 Ерік Карлссон Сан-Хосе Шаркс 3
  1. а б в James Norris Memorial Trophy history. NHL.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 16 серпня 2007.
  2. James Norris Memorial Trophy history. canadianencyclopedia.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 16 серпня 2007.
  3. Blues trade Chris Pronger to Edmonton for three players including Brewer. NHL.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2006. Процитовано 16 серпня 2007.
  4. Hart Memorial Trophy history. NHL.com. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 16 серпня 2007.
  5. Dolezar, Jon (20 квітня 2003). Foppa shows the most Hart. SI.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 17 серпня 2007.