Постолівка (Чортківський район)

Постолі́вка — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнила, на сході району. До 2020 адміністративний центр Постолівської сільської ради. До Постолівки приєднано село Раків Кут в 1954 р.

село Постолівка
Церква Іоанна Хрестителя
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Гусятинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060130110090207
Облікова картка	Постолівка
Основні дані
Засноване	1574
Населення	1 363
Територія	3.577 км²
Густота населення	381.05 осіб/км²
Поштовий індекс	48236
Телефонний код	+380 3557
Географічні дані
Географічні координати	49°12′14″ пн. ш. 26°05′59″ сх. д. / 49.20389° пн. ш. 26.09972° сх. д.Координати: 49°12′14″ пн. ш. 26°05′59″ сх. д. / 49.20389° пн. ш. 26.09972° сх. д.
Водойми	Гнила
Відстань до районного центру	18 км
Найближча залізнична станція	Хоростків
Відстань до залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	48236, с. Постолівка
Сільський голова	Шмолалюк Ярослав Зіновійович
Карта
Постолівка
Постолівка
Мапа
Постолівка у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.^[1]

Населення — 1341 особа (2007).

Через село тече річка Черниця.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, підкарпатської культури шнур. кераміки, західноподіл. групи скіфського часу і давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 1546. В люстраційних записах 1564 р. вказано, що в селі Постолівці (Pvstolvka) руський воєвода збудував двір (dworzecz) на острові, який омивають води ставка на ріці Срібна Липа, для заховування худоби; там же є сіножать і фільварок^[3] (Т.1, с. 105).

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Під час німецько-радянської війни через Постолівку, у липні місяці 1943 року проходило партизанське з'єднання Сидора Ковпака.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610246, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

• зареєстровано 982 виборці, явка 51,93%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 36,35%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 19,25%, за «Європейську Солідарність» — 11,39%.^[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 32,81%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 22,99%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 15,91%^[5].

Є церква Різдва Іоана Хрестителя (1844, мурована), костьол святих апостолів Петра і Павла (1890 р., мур.), капличка (1992).

Споруджено меморіальний комплекс полеглим у 2-й світовій війні (1995), насипано символічну могилу УСС (1991).

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

У Постолівці народилися:

• Євген Барвінський- український історик, архівіст, бібліограф ,
• громадський діяч Т. Кісь.
• лікар УГА Євген Гайдукевич, помер на Різдво 1920 у Жмеринці від тифу.
• Олійник Радомир Іванович (2005—2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Євген Побігущий-Рен (1901—1995), український військовик, полковник УНА, виховник Пласту і СУМ, член УВО і ОУН.

• Бігус М., Гофман О., Уніят В., Щавінський, В. Постолівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 100—101. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Бігус М., Уніят, В. Постолівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 122. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Postołówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 851. (пол.)