Шмеман Сергій Олександрович

Сергій Олександрович Шмеман (Серж Шмеман, фр. Serge Schmemann; нар. 12 квітня 1945, Кламар) — американський письменник та журналіст, редактор «International Herald Tribune». Раніше — кореспондент Associated Press, директор бюро та редактор «New York Times».^[1] Лауреат Пулітцерівської премії (1991) та премії «Еммі» (2003). Син священнослужителя Православної церкви в Америці Олександра Шмемана та правнук російського юриста, сенатора, члена Державної ради Російсьої імперії Миколи Шмемана.

Народився у Франції, в родині російського православного богослова Олександра Шмемана (1921—1983) та Уляни Осоргіної (нар. 1923) — нащадка православної святої Юліанії Лазаревської.^[2] 1951 року разом з родиною переїхав до Нью-Йорка. 1967 року закінчив Гарвардський університет зі ступенем бакалавра з англійської мови. 1971 року отримав магістерський ступінь зі славістики в Колумбійському університеті.

1980 року вперше відвідав батьківщину своїх предків Росію, як кореспондент Associated Press. Тільки через 10 років, 1990 року, одержав дозвіл від радянських органів відвідати своє родове село в Калузькій області. Його роздуми над долею цього села послужили основою для мемуарів, опублікованих 1997 року.^[3] Заснував церковну бібліотеку храму св. Катерини в Москві. У 2000-ті роки був головою Відділу комунікацій Православної церкви в Америці.

1991 року, як кореспондент і редактор «The New York Times», отримав Пулітцерівську премію за висвітлення теми об'єднання Німеччини.^[1] Згодом також написав на цю тему книгу.^[4] 12 вересня 2001 року газета «The New York Times» опублікувала на першій шпальті статтю Сергія Шмемана про терористичні акти 11 вересня.^[5] 2003 року став лауреатом новинної та документальної премії «Еммі» за сценарій до документального фільму Discovery Channel «Mortal Enemies».^[1]

Серж Шмеман публікував матеріали, присвячені російсько-українській війні на Сході України.

В Україні значного розголосу набула передова стаття, авторства Сержа Шмемана, опублікована 31 березня 2016 року в газеті «The New York Times», в якій він схаректеризував діючу українську владу як «корумповане болото». Генерального прокурора України Віктора Шокіна було названо символом корупції в Україні, а президента України Петра Порошенка — «продуктом старої системи»^[6][7].

2 квітня 2016 року на прес-конференції у ході Саміту з ядерної безпеки у Вашингтоні Петро Порошенко заявив у зв'язку зі статею в «The New York Times»^[8]:

Мені відома ця стаття. Я хотів би це чітко прокоментувати. На сьогоднішній день проти України ведеться гібридна війна. В тому числі і через механізми поширення інформації, яка дискредитує українську державу".

Згодом Порошенко заявив, що його висловлювання про гібридну війну в зв'язку зі статею газети «The New York Times» невірно інтерпретували^[9].

Водночас деякі українські журналісти та блогери виступили з закидом в упередженості оцінок Сержа Шмемана щодо подій в Україні^[10][11][12]. Так, зокрема, видання «Апостроф» помістило замітку про те, що в іншій статті Сержа Шмемана фото українського міста Вуглегірська, захопленого російськими військами та бойовиками ДНР, підписане: «Uglegorsk, Russia»^[13].

Батько трьох дітей. Живе в Парижі.

• Schmemann, Serge (2007) [2006]. When the Wall Came Down: The Berlin Wall and the Fall of Soviet Communism. New York Times Books. Kingfisher. ISBN 978-0-7534-6153-2. OCLC 61303439.
• Schmemann, Serge (1999). Echoes of a Native Land: Two Centuries of a Ukrainian Village. Vintage. ISBN 978-0-679-75707-8. OCLC 36074523.

• Серж Шмеман [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «The New York Times»