2013 у театрі
Учасники проектів Вікімедіа
Article Images
- 2013-й рік став кризовим для колективу «Київ Модерн-балет» — театр опинився на межі повного закриття. Балет «Лебедине озеро» Петра Чайковського розглядали як останню прем'єру в історії колективу[1]. З фінансових причин (вкрай низькі зарплати) 9 з 21 артистів трупи залишили колектив. На їх місце було набрано нових, й увесь репертуар довелося відновлювати майже відпочатку[2]
Театральні починання
ред.
- Актори Тетяна Казанцева, Олександр Мартиненко та режисерка Марина Назаренко створила візуально-пластичний проєкт «ОнОнаЖизнь», визнаний найкращою виставою фестивалю «Прем'єри сезону-2014» у Києві[3]
- Ювілеї театрів відмітили:
- Конфлікт у Центрі Курбаса між керівником і колективом. Директорку Ганну Веселовську співробітники звинувачують у авторитарному стилі правління, бюрократизації закладу, а також звільненнях незгодних з керівництвом працівників. Наказом міністра культури Леоніда Новохатько Ганну Веселовську було звільнено з посади директорки НЦТМ ім. Курбаса[4][5]
- Січень
- Лютий
- Березень
- Квітень
- Травень
- Червень
- Липень
- Вересень
- Жовтень
- Листопад
- Грудень
- Без дати
- (???) «La bestia e la virtu (звір і доброчесність)» Луїджі Піранделло (реж. Криворученко Тарас Степанович, Київський академічний молодий театр)
- (???) музична казка «Білосніжка і семеро гномів» за братами Грімм (реж. Андрій Романов, Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської)
- (???) «Антігона» за однойменною п'єсою Софокла (реж. Оксана Дмітрієва, Полтавський академічний обласний театр ляльок)[17]
- (???) «Банзай» Кокі Мітані (реж. Максим Голенко, Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії)
- (???) «Баядерка» балет на музику Людвіга Мінкуса (пост. Наталя Макарова, дир. Микола Дядюра, худ. В'ячеслав Окунєв, Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка)
- (???) «Білосніжка і семеро гномів» Олега Табакова, Л. Устинова (реж. Сталіна Лагошняк, Миколаївський художній російський драматичний театр)
- (???) «Бомонд» Анатолія Дяченка (реж. Олександр Мельник, Незалежний проект, м. Київ)
- (???) «Вінні Пух та всі-всі-всі» Ігоря Юзюка за казками Алана Мілна (реж. Людмила Колосович, Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки)
- (???) «Втеча від реальності» Тетяни Іващенко (реж. Влад Сорокін, Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича, м. Дрогобич)
- (???) «Втеча з реальності» Тетяни Іващенко (реж. Володимир Борисюк, Перший український театр для дітей та юнацтва, м. Львів)[18][19][20][21][22][23]
- (???) «Гоголь-моголь з двох яєць» Миколи Ердмана (реж. Олександра Меркулова, Київський академічний молодий театр)
- (???) «Готель двох світів» Еріка-Емманюеля Шмітта (реж. Орест Пастух, Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка)[24][25][26]
- (???) «Гра в бога» А. Дууса (реж. Олександр Журавель, Київський академічний молодий театр)
- (???) «Дюймовочка» (реж. Ірина Зільберман, Будинок офіцерів, м. Київ)
- (???) «Д-р» Бранислава Нушича (реж. Ірина Барковська, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки, м. Київ)
- (???) «Замовляю любов» Тетяни Іващенко (реж. Ірина Стежка, Волинський обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Луцьк)
- (???) «Емігранти» Славомира Мрожека (реж. Володимир Богатирьов, РДГУ, театр «Сонях»)
- (???) «Ідеальна пара» за п'єсою «Ох, ця Анна!» Марка Камолетті (реж. ???, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)
- (???) «Ілюзії» Івана Вирипаєва (реж. Юрій Паскар, «ВідСутність», м. Рівне)
- (???) «Квітка будяк» Наталка Ворожбит за мотивами п'єси «Маклена Ґраса» Миколи Куліша (реж. Станіслав Мойсеєв, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)
- (???) «Кураж» за мотивами п'єси «Матінка Кураж та її діти» Бертольта Брехта (реж. Олексій Скляренко, Навчальний театр Національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, курс Валентини Зимньої) (пластична робота поставлена як дипломна вистава[27]. Після випуску вистава певний час існувала антрепризно, а з 2019 року стала до репертуару Київського академічного театру юного глядача на Липках[28][29])
- (???) «Лебедине озеро. Сутінки» В. Гуляйченко, Т. Могильник (реж. Віталій Малахов, Київський академічний драматичний театр на Подолі)
- (???) «Лисичка-сестричка та Вовчик-братик» Всеволода Нестайка за мотивами українських казок (реж. Сергій Єфремов, Дніпропетровський міський театр ляльок)[30]
- (???) «Любов людей» Дмитра Богославського (реж. Стас Жирков, Київський академічний молодий театр)
- (???) «Любов на замовлення» Тетяни Іващенко (реж. Григорій Шумейко, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, м. Львів)[31]
- (???) «Марія» (реж. Збігнев Хшановський, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, м. Київ)
- (???) «Небезпечні зв'язки» (реж. Сергій Маслобойщиков, Національний Центр Театрального Мистецтва імені Леся Курбаса)
- (???) «Ніч перед Різдвом» за однойменною повістю Миколи Гоголя (реж. В'ячеслав Жила, Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка)
- (???) «Одруження» за однойменною п'єсою[ru] Миколи Гоголя (реж. Володимир Борисюк, Київський драматичний театр «Браво»)
- (???) «Орестея. Exercise» опера-мелопея Олександра Козаренка за текстами трагедії «Орестея» Есхіла (у перекладі Андрія Содомори), а також віршами Оксани Забужко та Райнера Марії Рільке (реж. Ірина Волицька; Театр у кошику, м. Львів)
- (???) «Портрет з літаючим годинником. Марк Шагал „Моє життя“ — ілюстрації» (реж. Оксана Дмітрієва, Полтавський академічний обласний театр ляльок)[32]
- (???) «По щучому велінню» за мотивами народної казки (реж. Ростислав Держипільський, Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка)
- (???) «Принцеса Лебідь» Іллі Пелюка (реж. Ілля Пелюк, Київський академічний молодий театр)
- (???) «Руда п'єса» Оксани Драгунської (реж. Володимир Богатирьов, РДГУ)
- (???) «Скляний звіринець» Теннессі Вільямса (реж. Тетяна Аркушенко, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, м. Київ)
- (???) «Собака за сіні» за однойменною п'єсою Лопе де Вега (реж. Людмила Колосович, Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки)
- (???) мюзикл «Три мушкетери» Марка Розовського, Юрія Ряшенцева, Максима Дунаєвського (реж. В. Маслій, Донецький національний академічний український музично-драматичний театр)
- (???) публіцистична вистава «Свідоцтво про життя» за однойменною книгою Ади Роговцевої (реж. Катерина Степанкова, Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»)
- (???) драма на дві дії «Три сестри» за однойменною п'єсою Антона Чехова (реж. Ростислав Держипільський, Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка)[33]
- (???) «Фантазії Фарятьєва» Алли Соколової[ru] (реж. Тамара Трунова, Дім освіти та культури «Майстер Клас»)
- (???) «Чого хочуть жінки» за п'єсою Арістофана (реж. ???, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)
- (???) «Янгольська комедія» за мотивами п'єси «Фердинандо» А. Ручелло (реж. Лев Сомов, Київський академічний молодий театр)
Заміщення керівних посад
ред.
Театральна література
ред.
- ↑ Любов МОРОЗОВА (26 червня 2013). Раду Поклитару напоследок поставил «Лебединое озеро» (рос.). «Music-review Ukraine». Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
- ↑ Катерина МАШЕВСЬКА (13 березня 2017). Франшизы на мое имя однозначно быть не может (укр.). Ж-л «Бізнес». Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- ↑ Митці України – лавреати конкурсів 2014 року (PDF). 17 жовтня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
- ↑ Ганна ВЕСЕЛОВСЬКА (15 липня 2013). Веселовську звільнити. Негайно (укр.). «Українська правда». Процитовано 2 листопада 2023.
- ↑ Неллі КОРНІЄНКО (16 липня 2013). Центр Курбаса. Скандал (укр.). «Українська правда». Процитовано 2 листопада 2023.
- ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (29 березня 2013). Дві пані… чоловічого роду (укр.). «Україна молода». Процитовано 5 травня 2019.
- ↑ Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ. Веселий похорон. Прем’єра-2013 на Камерній сцені Театру на лівому березі Дніпра (PDF) (укр.). Г-та «2000». Процитовано 5 травня 2019.
- ↑ Едуард ОВЧАРЕНКО (2014-14-29). Вистава, що знайшла режисера (укр.). Сайт Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я». Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ «Так казав Заратустра» (укр.), архів оригіналу за 16 грудня 2021, процитовано 10 березня 2021
- ↑ Так казав Заратустра. kurbas.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (5 травня 2014). Дві «варіації» на задану тему (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 17 травня 2023.
- ↑ Ужгородцам показали «Трамвай „Желание“»
- ↑ Василь КОБАЛЬ (9 липня 2013). «Трамвай «Жадання» стартує в Ужгороді (укр.). «Новини Закарпаття». Процитовано 23 червня 2020.
- ↑ Марічка ІЛЬЇНА (24 вересня 2013). Що, що…... – «Пропала грамота» від заньківчан! (укр.). Портал «Львівська Пошта» №104 (1429). Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (26 липня 2014). «Дім Бернарди Альби» став балетом. Наприкінці сезону «Київ Модерн-Балет» презентував дві прем’єри (укр.). Г-та «Урядовий кур'єр». Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
- ↑ Одесский театр кукол. «Оскар и Розовая Дама» [Архівовано 2017-12-25 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Полтавський театр ляльок «Антигона». Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 9 березня 2019.
- ↑ Тетяна Іващенко. «Втеча з реальності». Львів (4 жовт. 2013 р.) на YouTube
- ↑ Людмила БАРИШНІКОВА (18 жовтня 2013). Територія наркотика… (укр.). Г-та «Культура і життя» №42. Процитовано 20 січня 2023.
- ↑ «Втеча з реальності» 2013 Львів театр дітей-юнацтва (4 лист. 2015 р.) на YouTube
- ↑ Лілія БЕВЗЮК–ВОЛОШИНА (15 жовтня 2013). Не тікайте від реальності — все одно наздожене (укр.). «Україна молода» №149. Процитовано 20 січня 2023.
- ↑ Сергій РОМАНЕНКО (30 вересня 2013). Повернення до реальності: спроба перша (укр.). Г-та «Збруч» №149. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Вікторія СОЛОВ'ЮК. «Примарна» молодість (укр.). Портал «Театраріум». Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Притчу про душі між небом та землею показали на «Тернопільських театральних вечорах» (укр.). Г-та «20 хвилин». 21 вересня 2016. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Івано-Франковський театр Готель двох світів. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Ю. Тимощук (30 січня 2013). Нова прем’єра Івано-Франківського облмуздрамтеатру – «Готель двох світів» (укр.). г-та «Вікна». Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (2 червня 2014). «Кураж» — скажи мені мовчки (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
- ↑ Кураж. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (1 квітня 2020). Куражний «Кураж» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
- ↑ Дніпропетровська малеча невдовзі побачить нову лялькову виставу
- ↑ «Любов на замовлення» (Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької). Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
- ↑ Полтавський театр ляльок «Портрет з літаючим годинником. Марк Шагал „Моє життя“ — ілюстрації». Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 9 березня 2019.
- ↑ Леся ТУГАЙ (22 червня 2013). Чехов — на галицькій сцені (укр.). «Галичина». Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Телепортрет. Мельпомена Таврії - 2013. Ч-1 (укр.), архів оригіналу за 2022-1-13, процитовано 12 січня 2022
- ↑ На сцене, на улице, на воде…. «Антидот» і «детокс» від «Дня». Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- ↑ На «Мельпомені Таврії» переміг театр. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 12 січня 2022.
- ↑ BlackSeaNews. В Херсоне открылся юбилейный XV Международный театральный фестиваль «Мельпомена Таврии». BlackSeaNews (укр.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 12 січня 2022.
- ↑ Мельпомена Таврии 2013 (укр.), архів оригіналу за 13 січня 2022, процитовано 12 січня 2022
- ↑ Мельпомена дивуватиме. www.vtvplus.com.ua. Процитовано 12 січня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- ↑ Людмила ТОМЕНЧУК (5 листопада 2014). Подільська лялька–2013. АртОко. Процитовано 8 січня 2018.
- ↑ В Ужгороде стартовал фестиваль театров кукол Інтерлялька-2013 [Архівовано 30 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Протокол засідання журі XIV Міжнародного фестивалю театрів для дітей «Інтерлялька—2013». Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 30 вересня 2017-09-30.
- ↑ Алла ПІДЛУЖНА (17 жовтня 2013). «Інтерлялька-2013»: від етнотрадицій до шоу (укр.). «День» №188. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
- ↑ В областном центре состоится молодежный театральный фестиваль. Луганский городской совет (рос.). Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 12 листопада 2013.
- ↑ а б Тетяна ПОЛІЩУК (4 вересня 2013). Ігор СЛАВІНСЬКИЙ: «Моє завдання — зберегти театр «Актор». Відомий київський режисер став новим художнім керівником колективу. Як зміниться афіша і чи вдасться йому всидіти на кількох театральних «стільцях» (укр.). Г-та «День» №157. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Ада Роговцева «Свидетельство о жизни»