Єнс Якоб Берцеліус
Учасники проектів Вікімедіа
Article ImagesЄнс Якоб Берцеліус (швед. Jöns Jakob Berzelius, 20 серпня 1779, Лінчепінг, Швеція — 7 серпня 1848, Стокгольм, Швеція) — шведський хімік, якого вважають одним із батьків хімії нарівні з Дальтоном, Бойлем і Антуаном Лавуазьє.
Звикання до певної думки породжує часто глибоке переконання у її правильності; воно приховує найслабші пункти цієї думки і позбавляє нас здатності сприймати докази, які свідчать проти неї.[1] |
У науці немає нічого незначного, що не заслуговувало б бути дослідженим і пізнаним, і те, що з виду видавалося незначним, будучи дослідженим, набуває значення, яке з часом може стати дуже великим.[1] |
Хто хоче зробити ту чи іншу теорію надбанням людства, той повинен попередньо піддати її випробуванню стосовно усіх наявних фактів, без будь-якої прихильності до самої теорії, і однаково відкрито виставити як слабкі, так і сильні сторони її. Він ніколи не повинен намагатися переконати там, де є тільки ймовірність. Бо хто видає вірогідність за істину, той стає, свідомо чи несвідомо, ошуканцем.[1] |
Автору книжки, яка має слугувати посібником для початківців, не менш важливо, ніж історику чи літератору, викликати у свідомості читача цікавість, перш ніж її задовольнити. Якщо користуватися цим прийомом, то вивчення предмету не викликатиме стомлення, тоді як нехтування ним те саме заняття перетворить у обтяжливу роботу з постійним розумовим напруженням.[2] |
- ↑ а б в Мысли о науке, 1973, с. 19
- ↑ Слово о науке, 1978, с. 211
- Мысли о науке / В. П. Пономарев. — Кишинев: Штиинца, 1973. — 152 с.
- Слово о науке. Афоризмы. Изречения. Литературные цитаты. / Е. С. Лихтенштейн. — Москва: Знание, 1978. — 272 с.